Комплект складається з 2х книг:
Основи графічного дизайну. Третє видання
Заповіді графічного дизайну. 365 практичних порад
Основи графічного дизайну. Третє видання
Алекс В. Вайт пропонує бачення дизайну, що ґрунтується на концепції єдності та взаємодії змістових елементів — і тла, візуально вираженої ідеї — та її обрамлення.
«Дизайнерська освіта переважно стосується поєднання старих та створення нових елементів контенту. Вона зосереджується на зв’язках між формами — і вкрай рідко розглядає таку критично важливу частину дизайну, як фонові простори та форми. Це відображає віру в те, що наявне важливіше за відсутнє. Але порожнеча, коли до неї ставляться як до повноцінного партнера в дизайні, стає динамічною.
Саме вона, поряд із оригінальною візуальною ідеєю, визначає чудовий дизайн», — зазначає автор у передмові до третього видання.Такий усеохопний погляд відкриває просто безмежне поле для експериментів, та щоб дизайнер у них не губився, автор окреслює дуже чіткий орієнтир — «комунікація»:«На відміну від математики, де може бути лише одна "правильна" відповідь, дизайн пропонує багато альтернативних рішень. І дизайнерові належить знайти серед них найкраще. Не варто розглядати дизайн лише як можливість похизуватися власними візуальними експериментами. Однак ті пошуки, що сприяють комунікації, вітаються завжди».
Виклад оригінальних міркувань і підходів автора проілюстровано добіркою прикладів, що представляють різні епохи та стилі.
Заповіді графічного дизайну. 365 практичних порад
Смисл цієї книжки — допомогти дизайнеру в ремеслі, озброїти його правилами, порадами й методами. Ми поговоримо про типографію, композицію, колір і зображення. Саме ці інгредієнти, якщо їх поєднати сильною, переконливою концепцією, дають у підсумку дизайнерське рішення. Якби я був шеф-кухарем, то хотів би готувати з найкращих інгредієнтів: найкращий рецепт плюс найкращі продукти й приправи.
Навряд чи можна розраховувати на шедевр, якщо замість свіжого тунця мусиш вдовольнятися консервованим, а замість стиглих помідорів — томатним соусом із пакетика. Те саме стосується дизайну. Продуманий шрифт на рівні з Гарамоном, індивідуально підібрана палітра і вдала фотографія дадуть більше, ніж безкоштовна гарнітура з інтернету, кольори, що їх на автоматі пропонує софт, і перше-ліпше фото зі стоку. Коли опанував «правильний» спосіб дизайнувати й переконався, що кожне тире на своєму місці, можна підключатися до іншого полюсу дизайнерської особистості.
Тоді й можна буде знаходити несподівані, провокативні ходи, кидати виклик усталеному порядку речей, пробувати альтернативні процеси виробництва. Однак навіть у цьому випадку та іпостась дизайнера, що ревно стежить за дотриманням правил і шукає досконалості, повинна час від часу втручатися й перевіряти, чи знайдене рішення ясне й чи спроможне полонити глядача.