Володимир Винниченко (16 [28] липня 1880, Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія — 6 березня 1951, Мужен, Приморські Альпи, Франція) — український політичний і громадський діяч, прозаїк, драматург і художник. Автор усіх декларацій, універсалів та законодавчих проєктів УНР.
Перший голова Директорії УНР (14 грудня 1918 року — 10 лютого 1919 року), голова Генерального секретаріату та генеральний секретар внутрішніх справ. Другий очільник Українського Національного Союзу, з 18 вересня 1918 по 14 листопада 1918.
Представник делегації Української Центральної Ради у Петрограді. Окрім політичної діяльності, Винниченко також займався літературою. Відповідно до законодавства незалежної України є борцем за незалежність України у ХХ сторіччі.
Щось більше за нас. Мала проза. 1909–1929
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службою Нова Пошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Український державний діяч, прозаїк, драматург і художник Володимир Винниченко (1880–1951) дебютував у літературі на початку ХХ ст. Був змушений покинути Україну, якийсь час проживав у Австрії, Німеччині, Швейцарії, Італії, Франції. За кордоном співпрацював із низкою українських видань, політична кар'єра митця тривала і в еміграції.
Сюжети новел та оповідань, що увійшли до видання, здебільшого відбивають соціальні струси початку ХХ ст. Наростання невдоволення селян, які готові піти проти пана, змальовується в оповіданні «Суд». У творі «Салдатики!» розкрита психологія лідерства — з непримітного селянина народжується ватажок. Невідповідність між оболонкою і суттю робить кумедним в очах оточення героя твору «Народний діяч». У оповіданнях «Біля машини», «На пристані», «Раб краси» відображена вперше в українській літературі революційна інтелігенція.