Олексій Мустафін (1971) - український журналіст та телевізійний менеджер, політик, генеральний продюсер телеканалу "Еспресо". Колумніст видань "Дзеркало тижня", "Лівий Берег", "Профіль", "Обоз", "ТСН" та автор науково-популярних книг з історичної тематики.
Мустафін Олексій Рафаїлович народився 23 травня 1971 року в місті Київ. У 1987 році закінчив середню школу з хімічним ухилом, та вступив на історичний факультет Київського державного педагогічного університету мені М. П. Драгоманова. Спочатку працював в аналітичних і дослідницьких центрах, згодом починає журналістську діяльність в українському виданні "УНІАН-тижневик", газетах "Пост-Поступ" та "День".
З 1997 року працює в телевізійній сфері, спочатку був завідувачем відділу міжнародних новин ТСН на каналі "1+1", потім шеф-редактором служби новин телеканалу "Інтер". У 2004 році його телепрограми стають рейтинговими та входять в ТОП-10 популярних програм. Обіймав посаду голови правління "ММЦ-СТБ", був генеральним директором телеканалу "Мега" та генеральним продюсером новин "Медіа Групи Україна". На базі ресурсів групи створив єдину інформаційну платформу під спільним брендом "Сьогодні".
Одним з його досягнень є інформаційні проекти "ВІКНА" і "Дзеркало тижня", які відзначені численними преміями. Автором історичних і публіцистичних видань "Справжня історія Стародавнього часу", "Справжня історія раннього нового часу" та "Справжня історія пізнього нового часу", "Халепи, що визначили долю народів", "Злам: кризи політичних режимів" та інших.
Доба оксамиту. Україна в шатах Русі
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
У своїй новій книжці Олексій Мустафін згадує добу, коли нашу країну ще іменували Руссю і правили нею князі та королі, що вбиралися — як і належить середньовічним монархам — в хутро й оксамит. Добу, про яку тривалий час згадували лише «наполовину», адже за радянською версією історії самостійний розвиток держави, заснованої Володимиром та Ярославом, раптово обривався в середині XIII сторіччя, а наступних наших володарів оголошували «загарбниками» та «поневолювачами».
Та й українські автори зазвичай більше цікавилися козацтвом та Гетьманщиною — ніби їхня історія не була продовженням історії Русі. Тим цікавіше відкривати ці сторінки нашої минувшини сьогодні — коли Україна повертається до кола європейських народів, в якому перебувала і за часів середньовіччя, і за нового часу. Та й не лише Європою обмежувалися її зв’язки. Адже перший письмовий документ, складений у Києві, був знайдений... в архіві Каїра. Критичний, іронічний, але безумовно зацікавлений погляд на вітчизняну історію пропонує своїм читачам автор.
