Вдячний Еродій. Повна академічна збірка. Том ІІІ

Автор Григорій Сковорода

Видавництво: Фоліо

Код товару: 135640

Ціна формується

0 людей додали у Вишлист

Очікується

Дата надходження поки не відома

Обкладинка Суперобкладинка

К-ть сторінок 607 стр

ISBN 978-617-551-228-9

Мова українська

Незабаром у продажу Художня література Класична література Зроблено в Україні

Доставка:

Вартість від 29 грн
Термін доставки 1-4 дні
Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
Безкоштовна доставка від 1000 грн
Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)

Гарантія:

Повернення, обмін протягом 14 днів

Варіанти оплати:

Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
Картою VISA або MASTERCARD
Apple Pay
Google Pay

До цього тому ввійшли трактати, діалоги, притчі Григорія Сковороди (1722–1794), написані ним упродовж 70–90-х років XVIII ст. В них Сковорода розвиває власне філософсько-етичне вчення про самопізнання і щастя, що ґрунтується на спорідненій праці. Соціальні аспекти життєдіяльності людини мислитель розкриває у власних етичних і педагогічних поглядах.

Деякі з написаних наприкінці свого життя притч філософ присвятив проблемі виховання молоді. Він навчав так, як жив, а жив так, як навчав. Твори Григорія Сковороди увійшли до скарбниці української культури, педагогіки й літератури та є актуальними і в наш час.

Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.

Показати повністю

Відгуки про Вдячний Еродій. Повна академічна збірка. Том ІІІ

0 / 5

Залишити відгук

Григорій Сковорода

Сковорода Григорій Савич (22.11.1722, сот. м. Чорнухи Лубенського полку – 29.10.1794, с. Пан-Іванівна Харківського повіту, нині с. Сковородинівка Золочівського району Харківської обл.) – видатний мислитель, поет, перекладач, педагог, композитор, родоначальник української філософії, перший філософ-мирянин, вихованець Києво-Могилянської академії.

Народився в родині козаків. У 1734-1741 роках навчався у Києво-Могилянській академії, дійшовши до другого року навчання курсу філософії. У 1741-1744 роках був співаком у придворному хорі у Санкт-Петербурзі. У 1744-1750 роках, перебуваючи у складі комісії (співаком придворної церкви) по заготівлі вин для імператорського двору в угорських землях (Токайська комісія), Також побував у Будапешті, Відні, Пресбурзі, Празі, Галле з освітньою метою.

Повернувшись з-за кордону, рік викладав піїтику у Переяславському колегіумі, після чого продовжив навчання в Києво-Могилянській академії у класі богослов’я. У 1753-1759 роках за рекомендацією митрополита Тимофія Щербацького був домашнім вчителем у старшинській родині у с. Коврай Переяславського полку. У 1759-1769 роках з перервами викладав піїтику і грецьку мову у Харківському колегіумі.

З 1769 року і до смерті проживав в основному на Слобожанщині, відмовившись від кар’єри, чернецтва та власного дому; саме на той час припадає його плідна творча праця. Філософські погляди Сковороди присвячені головним чином етиці, переплітаючись з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Філософські трактати і діалоги він писав сумішшю церковнословянської, української та російської мов, байки – руською книжною мовою, пісні – українською. Хоча твори Сковороди за його життя були розповсюджені в рукописах, перші видання з’явилися вже після смерті мислителя.