Олексій Кононенко – письменник, журналіст. Член Національної Спілки Письменників України з 1999 року. Заслужений діяч мистецтв України (2004). Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. І. Огієнка (2003). Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2012). Народився Олексій Анатолійович Кононенко 23 серпня 1957 року у селі Роздолля Компаніївського району. У 1974 році закінчив Компаніївську середню школу.
Далі було навчання в Кіровоградському педагогічному інституті ім. Пушкіна (філогічний факультет), яке успішно завершилося у 1978 році. У тому ж році доля заводить юнака на батьківщину Ю. Яновського. Олексій Кононенко працює заступником директора Нечаївської СШ Компаніївського району Кіровоградської області. У 1986 році був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
У 1988–90 рр. – головний інспектор управління виховної роботи Мінестерства народної освіти УРСР. У 1990–92 рр. – заступник директора культурного центру «Музика, мода, молодь». У 1992–94 рр. – редавктор відділу журналу «Азбука сімейного виховання». У 1994–99 рр. – редактор відділу культури газети «Дзеркало тижня». Від 2010 p. – директор департаменту видавничої справи і преси Держкомтелерадіо України (Київ).
Казки про давніх богів, богинь та легендарних богатирів
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Наші предки-язичники вірили, що на небесах живуть боги, на землі з-поміж людей є герої, якими опікуються небожителі, а весь світ населений духами — добрими та злими. За їхніми уявленнями невидимі духи жили й порядкували в помешканні та на обійсті, у лісі, на луках та пасовищах, у криницях, водоймах, у хмарах. І таємничий світ Природи ставав їм ближчим, зрозумілішим.
Та й усе навкруги, вважали вони, було живим: дерева, струмки, каміння, кожна травинка-билинка мали душу, думали й розмовляли, як люди. А з добрими сусідами завжди можна порозумітися. Боги ж стояли на чолі всього, від них залежало добро і зло, біль і радість. Не могла давня людина пояснити все те, не знала причин, от і придумала надприродну силу. Тому з давніх міфів проросли казки про богів і богинь.
