Лускунчик та мишачий король

Ернст Теодор Амадей Гофман (стандартне скорочення в західноєвропейських мовах E. T. A. Hoffmann); 24 січня 1776, Кенігсберг — 25 червня 1822, Берлін) — німецький письменник, композитор, художник, представник романтизму. Композиторський псевдонім — Йоганн Крайслер. У Берліні він написав роман «Еліксир диявола» («Die Elexiere des Teufels»), новели «Піщана людина», «Церква єзуїтів», які увійшли у збірку «Нічні оповідання» («Nachtstucke», 1817). 1819 року написав повість-казку «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер».

Поетичне слово стало для Гофмана основним способом вираження власного «я», єдиним засобом втілення свого ставлення до навколишнього світу та його мешканців. У Берліні Гофман опинився на вершині літературної слави. Його твори публікували в альманахах «Уранія» і «Нотатник кохання та дружби», він писав для «Берлінського кишенькового календаря» і «Нотатника компанійських розваг». Прибутки зростали, але їх ледве вистачало на відвідини винарні в Лютера і Вагнера, де починаючи з осені 1817 р. Гофман став завсідником.

Свого часу німецька критика оцінювала творчість Гофмана невисоко, віддаючи перевагу романтизмові без домішки сарказму і сатири. Набагато популярнішим Гофман був в інших країнах Європи і в Північній Америці. Творча спадщина Гофмана розлога й різноманітна. Власне літературна її частина представлена творами різних жанрів: це романи, новели, казки, лібрето, які маестро писав до своїх музичних творів, есеї, критичні статті. Перші спроби пера дослідники датують 1795 роком. Є свідчення, що того самого року Гофман працював над нині втраченими романами «Корнаро, мемуари графа Юліуса фон С.» і «Таємнича».