Жан-Жак Руссо

Жан-Жак Руссо (28 червня 1712 – 2 липня 1778) — женевський філософ, просвітник, письменник і композитор. Його політична філософія вплинула на розвиток епохи Просвітництва в Європі, а також на аспекти Французької революції та формування сучасної політичної, економічної та освітньої думки. Його твори Міркування про нерівність, у якому стверджується, що приватна власність є джерелом нерівності, та Суспільний договір, що окреслює основи легітимного політичного порядку, є наріжними каменями сучасної політичної та соціальної думки.

Сентиментальний роман Руссо Жулі, або Нова Елоїза (1761) відіграв важливу роль у розвитку преромантизму та романтизму в художній літературі. Його трактат Еміль, або Про виховання (1762) є освітньою працею про місце індивіда в суспільстві.

Автобіографічні твори Руссо — посмертно опубліковані Сповіді (завершені в 1770), які започаткували сучасну автобіографію, та незакінчені Мрії самотнього мандрівника (створені в 1776–1778) — уособлюють пізнє XVIII століття, так звану «Епоху чутливості», і вирізняються підвищеною увагою до суб’єктивності та інтроспекції, що згодом стало характерною рисою сучасного письма.