Штефан фон Янкович
Штефан фон Янкович (ім'я при народженні Pribéri Jankovich Istvàn Kalmàn) — угорсько-швейцарський архітектор і художник. Янкович народився у забезпеченій католицькій родині, батько перед першою світовою війною був відомим легкоатлетом, мати була художницею, дочкою відомого архітектора. Вивчав архітектуру у Будапешті, Мюнхені та Лондоні, отримавши в результаті диплом архітектора. Вже перед Другої світової війни з'явилися перші успіхи в архітектурі.
Після Другої світової війни повернувся до вищої технічної школи, де спочатку працював асистентом, а потім доцентом міського та ландшафтного будівництва. Навесні 1956 року Янкович разом зі студентами брав участь у Угорському повстанні, після придушення якого емігрував на Захід і, як біженець, був визначений на проживання до Цюріха. Працював службовцям у відомому архітектурному бюро, поки 1960 року не відкрив власне, після чого його роботи почали отримувати визнання.
16 вересня 1964 року Штефан фон Янкович потрапив у автомобільну аварію та пережив клінічну смерть. Після цього він став зовсім іншою людиною – з новими знаннями, переконаннями та досвідом. Потім він почав вивчати феномен клінічної смерті і зібрав велике досьє, що містить як думки медиків, так і свідчення "очевидців". В результаті вийшла книга "Я пережив клінічну смерть", де він докладно розповідає про фази, які проходить свідомість/душа людини під час вмирання: усвідомлення факту власної смерті, "спостереження" за тим, що відбувається навколо, "фільм" про життя.
