Максим Ємець «Єнот»

Максим Ємець став на захист країни у 19 років — у 2014. Спершу воював у складі батальйону "Айдар", 4 серпня 2014 перейшов до лав 54 окремого розвідувального батальйону на посаді навідника-оператора. Згодом військовий став командиром взводу у 10 гірсько-штурмовій бригаді. У 2018 році, після завершення навчання на курсах лідерства в Одеській військовій академії, отримав офіцерське звання "молодший лейтенант". Велика війна застала Максима Ємця на посаді командира розвідувальної роти 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Пройшов бої за Попасну.
1 червня 2022 Максим Ємець став командиром мотопіхотного батальйону 10 гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". На той момент він вів бої у Сіверськодонецьку. Після оборони Сіверськодонецька Максим Ємець перевівся у загальновійськову частину ГУР МО. Там брав участь в операціях на різних напрямках фронту. З грудня 2024 Максим Ємець перебував на Покровському напрямку. Він працював над організацією та координацією військових операцій з оборони, зокрема, на околицях Покровська, Піщаного.
Завдяки злагодженим діям 425 штурмовий полк "Скала" та 32 окрема механізована бригада звільнили село Піщане. За життя військовий отримав дві нагороди — "За військову службу Україні" (2016 рік) та орден "За мужність" III ступеня (13 березня 2022 року). Посмертно Максима Ємця нагородили медаллю "Хрест бойових заслуг". Військовослужбовець загинув 4 лютого 2025 року під час артилерійського обстрілу на Покровському напрямку.