Євген Гребінка

1812, 2 лютого - на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині у сім'ї дрібного поміщика народився Євген Гребінка – майбутній письменник, педагог та видавець. Його мати походила з роду Чайковських і мала спільні родинні корені із композитором Петром Чайковським. Гарну початкову освіту Євген здобув у домашніх умовах від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825 — 1831).

У 1834 році він переїжджає до Петербурга, де знайомиться з діячами культури, відвідує літературні салони і влаштовує такі вечори у себе вдома. Значну роль відіграв Гребінка в житті та творчому становленні Тараса Шевченка, з яким познайомився у 1836 році через художника Івана Сошенка. Він брав участь у викупі Шевченка з кріпацтва. А ще допоміг видрукувати у 1840-му «Кобзар».

Особливе місце в художньому доробку Гребінки українською мовою посідають байки. Славу йому як байкареві принесли «Малороссийские приказки», що з'явились окремими виданнями у Петербурзі в 1834 і 1836 рр. Чимало його поезій були переспівами українських народних пісень. Служив у Комісії духовних училищ при Синоді, з 1838 року до смерті викладав словесність, часом також і природознавство, в Дворянському полку, 2-му кадетському корпусі і в інших військово-навчальних закладах. У 1843 році Гребінка відвідав Україну. Того ж року в журналі «Отечественные записки» надруковано роман «Чайковський» з епіграфами, взятими із творів Тараса Шевченка.

У 1847 році відкрив своїм коштом у селі Рудці Лубенського повіту на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей. З 1846 року Гребінка почав видавати зібрання своїх прозових творів, яких до 1848 року вийшло вісім томів. Помер 15 грудня 1848 у Петербурзі від туберкульозу. Похований в Убіжищі. На честь письменника на початку ХХ століття назвали місто у Полтавській області.