Томас Рікс — американський військовий журналіст, двічі лауреат Пулітцерівської премії. Працював редактором видання Foreign Policy, де вів блог «Найкраща оборона», який Американське товариство редакторів журналів у 2010 році визнав найкращим блогом року, а також найкращим військовим блогом. Рікс писав про воєнні дії США для Washington Post з 2000 по 2008 рік.
До кінця 1999 року висвітлював те саме у Wall Street Journal, де він був репортером протягом 17 років. Рікс повідомив про військову діяльність США в Сомалі, Гаїті, Кореї, Боснії, Косово, Македонії, Кувейті, Туреччині, Афганістані та Іраці. Також був частиною команди Wall Street Journal, яка виграла Пулітцерівську премію за розкриття національної теми (Pulitzer Prize for National Reporting) у 2000 році за низку статей про те, які дії мусять вжити американські військові, аби підготуватись до нових реалій XXI століття.
Рікс також був частиною команди Washington Post, яка виграла Пулітцерівську премію 2002 року за повідомлення про початок контрнаступу США проти тероризму. Наразі в The New York Times Book Review пише огляди книжок з воєнної історії. Є автором кількох книжок на тему військової справи та національної оборони.
Черчилль і Орвелл. Битва за свободу (м'яка обкладинка)
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Такі дві різні постаті — прем’єр-міністр, який гідно провів Велику Британію крізь жахи Другої світової, та письменник, автор культової антиутопії «1984». Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається. Обидва були авантюрними, сміливими та сповненими ідей, які випереджають час, — і обидва стали як ніколи актуальними в наші дні.
Журналіст Томас Рікс прослідкував, у чому полягає феномен величності Черчилля й Орвелла, як вони прийшли до визнання, яких помилок встигли наробити та про що застерігали майбутні покоління. А також те, як, попри політичні й світоглядні розбіжності, вони невпинно захоплювалися один одним.