Великий філософ, чиє вчення лягло в основу конфуціанства, народився 551 року до н.е. Під час народження він отримав ім'я Кун-фу-цзи. Мати майбутнього мислителя не сумнівалася, що на світ має з'явитися велика людина. Досить рано у Конфуція відкрився талант провісника. А також здатність до навчання, книги зі складними науками він проковтував, як казки, і найкраще у школі склав випускні іспити. Тому дуже рано стався зліт кар'єрними сходами — вже в 17 років Конфуцій став охоронцем державних комор, а незабаром і худоби. А за вісім років після цього Конфуцій заснував школу.
Слава про нього поширилася по різних царствах, і незабаром він став міністром правосуддя, обійнявши найвідповідальнішу державну посаду. Але його слава не давала спокою багатьом, і постійні інтриги спровокували зрештою відхід Конфуція з посади. Він пішов проповідувати країною. Він доносив свої заповіді до всіх, хто був готовий його слухати, але ніде не зупинявся надовго, вважаючи, що його місія — стати наставником народу, а не конкретних людей. І вчив він багатьох і своїм прикладом теж, оскільки вів життя надзвичайно моральне і гідне, ніколи не йде в розріз з його вченням. Помер Конфуцій у віці 72 років, в 479 до н.е., заздалегідь передбачивши свою смерть.
