Вона писала книжки, жила вільним життям і не мала дітей. Як на сьогодні – абсолютно нормально. Але ж ідеться про французьку письменницю Симону де Бовуар, яка жила у зовсім інші часи. Бовуар була провідною зіркою для всіх феміністок. Для всіх жінок, які чимось цікавилися, вона була відкриттям. Знаменита французька письменниця народилася 9 січня 1908 року в Парижі.
Симона де Бовуар вже в юності поставила собі за мету стати письменницею – для жінки тих часів це була чи не єдина можливість досягти успіху і визнання. У 21 рік вона стала наймолодшою зі студенток Сорбонни, яка склала важкий і престижний іспит Agrégation з філософії. Кращий результат був лише в одного студента: Жана Поля Сартра, який пізніше дістав світове визнання як “батько” екзистенціалізму. Згодом Бовуар і Сартр стали парою. Але на відміну від більшості сучасників, вони самі, незалежно від суспільних поглядів, визначали правила, за якими розвивалися їхні стосунки.
1949 року Симона де Бовуар написала книжку „Друга стать”. Цей твір дав багатьом європейським жінкам мужність взяти на себе відповідальність жити за своїм власним, а не суспільним баченням. Ім’я всесвітньо відомої феміністки перш за все асоціюється саме з цією працею, принаймні в нашій країні. Проте не менш цікавою є її художня проза: романи «Свідомий вік» і «Ошукана жінка», а також «Монолог». “Матінка усіх феміністок” Симона де Бовуар похована на паризькому цвинтарі Монпарнас. На її могилі прив’ялі троянди і безліч записок від шанувальниць.
Ошукана жінка
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Симона де Бовуар народилася в Парижі 9 січня 1908 року. Навчалася в католицькому приватному навчальному закладі «Кур Дезір», де здобула ступінь бакалавра. Ставши в 1929 році аґреже з філософії, викладала в Марселі, Руані й Парижі до 1943року. Збірку оповідань «Коли головним є дух» було завершено перед війною в 1939 році, але видано лише 1979 року. «Гостю» (1943), певне, можна вважати літературним дебютом Симони де Бовуар.
Невдовзі з’явилися «Кров інших» (1945), «Усі чоловіки загинули» (1946), «Мандарини», роман який приніс їй Ґонкурівську премію в 1954 році, «Чарівні картинки» (1966) та «Ошукана жінка» (1968). Окрім славетної «Другої статі», яка вийшла в 1949 році і стала настільною книгою світового феміністичного руху, список теоретичних праць Симони де Бовуар містить численні філософські та полемічні есе, серед яких збірка есе «Привілеї» (1955), які перевидавалися під назвою одного з них: «Чи треба спалювати Сада?», і «Старість» (1970).
Вона є авторкою п’єси «Непотрібні роти» (1945) і подорожніх нотаток «Америка день за днем» (1948) та «Довгий перехід» (1957). Після смерті Сартра Симона де Бовуар опублікувала «Церемонію прощання» (1981) та «Листи до Кастора» (1983), де наводиться частина з величезної кількості його листів до неї. До своєї смерти 14 квітня 1986 року вона активно співпрацювала з журналом «Ле Тон Модерн», що його заснував Сартр, і в різних форматах демонструвала свою повну солідарність із ідеями фемінізму.
