Львів. Пані. Панянки

Тетяна Белімова народилася в Києві в родині інженерів – радіофізика та хіміка, але, на диво, обрала фах філолога, вступивши до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, на спеціальність «українська мова та література». Потім закінчила аспірантуру цього ж університету й захистила дисертацію з історії української літератури, дослідивши особливості прози В. Домонтовича. Відтоді працювала й досі працює на кафедрі української мови, літератури та східних мов університету «Україна».

Автор навчальних програм і наукових статей, методичних рекомендацій і посібника з прози українського модернізму. Особливий науковий інтерес Тетяни Белімової становить сучасний український літературний процес, тому вона інколи пише рецензії на твори своїх колег-письменників і мріє колись видати велике дослідження про них. Художню прозу почала писати сім років тому, вернувшись спершу до малих прозових форм, які зараз об’єднані у дві збірки («Тіні» та «Мертві квіти») і у вигляді веб-книг розміщені в Інтернеті. Оповідання Тетяни Белімової друкували газета «Літературна Україна» та журнал «Дніпро».

Ніка Нікалео — під таким милозвучно-екзотичним псевдонімом працює львівська письменниця й журналістка Вероніка Хідченко, що подарувала українській літературі чуттєвий роман про справжнє кохання «Dolce Vita, або Кінець гламуру» (2011). Книга відзначена «Коронацією слова» та знайшла вдумливого й вдячного читача. Життєве кредо авторки: «Усе роблю з любов'ю».

В літературу Вероніка Хідченко увійшла як дитяча письменниця – зокрема, 2007 року світ побачила перша книга для дітей «Марк і Цезар у Зеленоводді», яка надзвичайно сподобалася маленьким читальникам та їхнім батькам. Вже згодом авторка переключилася на «дорослу» прозу.

Також Вероніка Хідченко є ініціаторкою створення, генератором ідей та «двигуном» Львівського жіночого літературного клубу, що об’єднав багатьох письменниць із різних міст України та з-за кордону.

Сестри Світлана Горбань та Наталя Лапіна зазвичай працюють у співавторстві. З-під їхнього пера вийшло вже кілька творів у різноманітних жанрах: детектив, фантастика, фентезі, історичні пригоди, романи про кохання. Письменниці — неодноразові дипломанти різноманітних літературних конкурсів, у 2015 році за свою книгу «Роман з містом» вони здобули ІІ премію «Коронації слова».

Світлана Петрівна Горбань (7 листопада 1955, Сахалін) — українська письменниця-прозаїк, член Черкаської обласної організації НСПУ з 2010 року. Закінчила Черкаський державний університет за спеціальністю вчитель російської мови та літератури.

Письменниці з дитинства мали потяг до літератури. Вони народилися на Сахаліні в родині військовослужбовця. Їх предки були родом з України, за сталінських часів їх було виселено на Далекий Схід. Свої твори пишуть українською.

Сестри Світлана Горбань та Наталя Лапіна зазвичай працюють у співавторстві. З-під їхнього пера вийшло вже кілька творів у різноманітних жанрах: детектив, фантастика, фентезі, історичні пригоди, романи про кохання. Письменниці — неодноразові дипломанти різноманітних літературних конкурсів, у 2015 році за свою книгу «Роман з містом» вони здобули ІІ премію «Коронації слова».

Наталя Петрівна Лапіна (10 жовтня 1953, Оха, Сахалінська область) — українська письменниця, член Полтавської обласної організації НСПУ з 2010 року. Наталя Лапіна закінчила Черкаський державний університет за спеціальністю вчитель російської мови та літератури. Другу вищу освіту психолога здобула в Харкові.

Письменниці з дитинства мали потяг до літератури. Вони народилися на Сахаліні в родині військовослужбовця. Їх предки були родом з України, за сталінських часів їх було виселено на Далекий Схід. Свої твори пишуть українською.

Анна Хома (Харчевська) (1 березня 1976, Львів) — українська письменниця, фармацевт, психолог.

Анна Хома народилась 1 березня 1976 року поблизу Москви в родині військового. Батьки письменниці походять з Самбірщини Львівської області. Сама ж Анна з дитинства мешкає у Львові. За освітою — бакалавр медицини (закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького у 1998 році). У 2005 році закінчила Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка та здобула освіту соціального педагога та психолога. Працювала медсестрою в реанімаційному відділенні дитячої лікарні.

Пише з дитинства, особливо полюбляла шкільні твори на вільну тему. Бажання писати, мабуть, передалося з генами від батька, який займав перші місця в конкурсах поезії на Львівщині. Також письменниці пощастило з вчителькою української, яка виховувала в ній любов до мови та дуже тішилася, коли її учениця стала писати власні книжки.

Чимало текстів Анна Хома написала російською, якою здебільшого читала. Перші україномовні твори з-під пера авторки з’явились завдяки «Коронації слова». За порадою своєї подруги Анна вирішила взяти участь в конкурсі, а для цього необхідно було надіслати твір рідною мовою. Написала, відправила і виграла — стала лауреатом другої премії Міжнародного конкурсу за роман «Репетитор» (2001) і двічі дипломантом конкурсу за романи «Провина» (2002) і «Заметіль» (2003).

Письменниця полюбляє проводити час з рідними та подорожувати.