Курт Воннеґут, американський письменник, народився в місті Індіанаполіс, штат Індіана, 11 листопада 1922 року. У 1940 році вступив на хімічний факультет Корнелльського університету. В 1943 році записався добровольцем в армію. В грудні 1944 року, під час Арденської операції, потрапив у полон. Перебував у дрезденській в'язниці. В лютому 1945 року пережив бомбардування Дрездена авіацією союзників.
Після повернення до Америки навчався в аспірантурі університету Чікаґо за спеціальністю антропологія, одночасно працював поліцейським репортером. Через два роки покинув навчання, переїхав у місто Скенектаді, штат Ньою-Йорк, де влаштувався на роботу в компанію «Дженерал Електрік». В лютому 1950 року журнал «Колльєрс» опублікував оповідання Воннеґута «Доповідь про ефект Барнгауза». 1951 року разом з сім'єю переселився на півострів Кейп-Код, штат Массачусетс. 1952 року видавництво «Charles Scribner's Sons» опублікувало його перший роман «Механічне піаніно».
Пізніші романи Курат Воннеґута: «Сирени Титану» 1959, «Мати-Ніч» 1961, «Котяча колиска» 1963, «Бойня номер п’ять» 1969, «Сніданок для чемпіонів» 1973, «Балаган, або кінець самотності!» 1976, «Малий не промах» 1982, «Ґалапаґос» 1985, «Фокус-покус» 1990, «Часострус» 1997. Курт Воннеґут, один з найвідоміших американських прозаїків ХХ століття.
Головний парадокс художнього методу Воннеґута полягає в тому, що про найтрагічніші моменти людського життя він розповідає з гумором. Курт Воннеґут помер 11 квітня 2007 року в Нью-Йорку.
Ґалапаґос
Інші видання
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
«Природничий круїз століття» розпочнеться 1986 року. Його пасажири на кораблі «Бігль» (яким Дарвін іще 1835 року дістався витоків життя на планеті) прямуватимуть до колиски всього сущого — Ґалапаґоського архіпелагу, де свого часу Дарвін зробив наймасштабніші відкриття, пов’язані з походженням видів шляхом природного відбору.
Утім автор готує пастку своїм героям. І як усе повертається до витоків, так і людство загине там, де зродилося. Однак у цім круїзі, мов у мандрівці Ноєвим ковчегом, виживуть найміцніші, найпристосованіші, найгнучкіші представники людського виду, які стануть початком розвитку й еволюції нових людських істот.
Щоправда, жоден із представників нової цивілізації не спроможеться написати бетховенівської Дев’ятої симфонії й уже не матиме такого великого мозку, як предки мільйон літ тому — 1986 року, коли й сталася ця катастрофа на Ґалапаґосі.
