Ганс Айзенк

Ганс Юрген Айзенк (4 березня 1916, Берлін - 4 вересня 1997) - англійський вчений-психолог, один з лідерів біологічного напрямку в психології, автор факторної теорії особистості, автор популярного тесту інтелекту. В молодості Айзенк захоплювався астрологією і навіть посилав гороскопи керівників нацистської партії. Незабаром після приходу до влади нацистів емігрував в Англію. Планував вступити на фізичний факультет, однак вимоги до вступників там виявилися іншими, ніж у Німеччині, і в результаті він вибрав психологію.

Освіту здобув у Лондонському університеті (доктор філософії та соціології). З 1939 р. по 1945 р. працював в якості психолога-експериментатора в госпіталі Mill Hill Emergency, з 1946 р. по 1955 р. - завідувач заснованого ним відділення психології при Інституті психіатрії госпіталів Маудсли і Бетлем, з 1955 р. по 1983 р. - професор Інституту психології при Лондонському університеті, а з 1983 р. - почесний професор психології.

Ряд досліджень Айзенка були сприйняті як «шокуючі»; їх теми, цілком нормальні для нацистської Німеччини, в Європі представлялися неприйнятними. Зокрема, він досліджував психологічні відмінності між представниками різних рас. Айзенк - один з авторів «трифазної теорії виникнення неврозу» - концептуальної моделі, що описує розвиток неврозу як системи вивчених поведінкових реакцій («The Causes and Cures of Neuroses» (спільно з Rachmann S.), L., 1965); на основі цієї поведінкової моделі були розроблені методи психотерапевтичної корекції особистості, зокрема, одна з варіацій аверсивної психотерапії і невроз, конституція і особистість.