Сніговірші для малят

Мар’яна Савка — головна редакторка і співзасновниця «Видавництва Старого Лева», письменниця, перекладачка актриса, перформерка, художниця, лідерка тріо «Мар’яничі». Авторка понад 20 книг для дітей і дорослих та культурно-мистецьких проєктів. Засновниця Міжнародного фестивалю «Земля Поетів», який у 2024 зібрав 50 культових українських поетів усіх поколінь, а також авторів із дружніх до нас країн.

Як ілюстраторка дебютувала в 2019 з книжкою Юрка Іздрика «Меланхолії». Від 2017 року є Посланцем з толерантності ПРООН в Україні, з 2018 — входить до ПЕН-клубу, має титул «Обличчя Львова» за версію журналу «Boom Awards». Народилась в м. Копичинці на Тернопільщині, мешкає у Львові. Авторка поетичних збірок, авторка книжок для дітей,  культурно-мистецьких проєктів.

Восени 2023 року вийшла друком дебютна прозова книга Мар’яни Савки — збірка оповідань «Люди на каві». Прозові твори також було опубліковано у колективних збірках оповідань «13 Різдвяних історій» (2013), «Мама по скайпу» (2013), «19 різдвяних історій» (2018), «Селфі в Парижі» (2021), «Коли сніг пахне мандаринками» (2021), «Моє тихе Різдво» (2022) та в антології «Воєнний стан» (2023). 

Присутня в кількох поетичних антологіях, зокрема в антології одинадцяти поеток «Ми і Вона», а також — в збірці «Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків» Катерини Бабкіної і Марка Лівіна про силу духу та віру в себе 50 видатних українських жінок.

Письменниця, перекладачка.

Закінчила філфак Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка (1976). Працювала на видавничій (1969 – 1978) та журналістській (1978 – 1989) роботі.

Автор поетичних книжок “День народження грому” (1984), “Цвіт королевий” (1988), “Гостини” (1986), “Ковток тиші” (1999), “Слон мандрує до мами (2001), збірок ліричних новел “Катруся з роду Чимчиків” (1992) та “Будинок старий, як світ”(1999), віршів та оповідань у книзі “Чарівний вузлик” (2000), народознавчої книжки для дітей “Забавлянки мами Мар”янки” (1992, у співавторстві), “Ну й гарно все придумав Бог” (2003, видання отримало Відзнаку Президента Форуму видавців у Львові), а також шкільних читанок “Ластівка”, “Біла хата”, “Писанка” (1992), “Зелена неділя” (1993), “Короткого біографічного довідника” авторів цих читанок (під спільним псевдонімом Оксана Верес – разом із Дмитром Чередниченком); посібника з етики для початкової школи “Андрійкова книжка” ( для 1, 2 кл. – 1992, для 3 кл. – 1993, для 4 кл. – 1996; у співавторстві), тритомної читанки-хрестоматії для дошкілля “Український садочок” (спільно з Дмитром Чередниченком), хрестоматії школяра “Про маму” (2001); антології поезії української діаспори “Листок з вирію” (спільно з Дмитром Чередниченком – 2001, 2002, том поезії української діаспори для дітей „Журавлики”, 2011), хрестоматії світової літератури для початкової школи “Світ від А до Я” у трьох томах (2007); книжки вибраного (поезія, проза, переклади) для дітей „Місяць у колисці” (2011).

Перекладає з білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов.

Лауреат премії імені Івана Огієнка (1996), “Світослов” (за „чисте сяйво метафори”, м. Коломия, 2005) та премії ім. Максима Рильського в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов (2007).

Галина Малик (народилась 1951 року) – українська поетеса, письменниця, драматург, видавець, перекладачка, редакторка, громадська діячка, укладачка антологій закарпатської літератури ХХ століття, у тому числі поезії та прози для дітей. Пише українською мовою, перекладає з болгарської.

Вперше вірші були опубліковані у газеті "Закарпатська правда" у жовтні 1967 року. Друкувалася в обласних та республіканських газетах. За повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» у 1988 році Галині Малик було присуджено премію імені О. Копиленка.

За повість «Злочинці з паралельного світу», Галині Малик було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року. Письменниця є також авторкою книжок: «Пантлик і Фузя», «Пантлик і Фузя сперечаються», «Пантлик і Фузя купують годинника», «Пригоди Іванка і Беркутка», «Як ти народився» та збірки перекладів з російської мови Даниїла Хармса «Я тепер автомобіль».

У 2007 році Галина Миколаївна відзначена літературною премією ім. Ф. Потушняка за книги казок для дітей «Пригоди в зачарованому місті» (Тернопіль, 2006) та «Сміятись заборонено» (Київ, 2005). 

Катерина Міхаліцина (Україна, 1982) - поетка, перекладач, редактор. Володарка премій конкурсів «Гранослов», «Привітання життя», «Смолоскип». Вірші, проза та переклади друкувалися в різноманітній періодиці, зокрема у «Радарі», «Золотій Пекторалі» («Занепад брехні» О. Вайлда, есеї, поезія), «Кур’єрі Кривбасу» («Знак на стіні» В. Вулф, «Автостопник» Дж. Морісона), театральному журналі «Коза» («Свята куртизанка» О. Вайлда), «Українській літературній газеті».

Поезія увійшла до антологій «Червоне і чорне: 100 поеток ХХ століття», «Шоколадні вірші про кохання», «Нова українська поезія», «М’якуш: антологія української смакової поезії», «На каву до Львова». За віршами К. Міхаліциної учасники театральної формації «МАПА.UA» поставили міні-виставу «Мандри язичниці». Вірші перекладені болгарською, польською, німецькою, російською мовами. Казка «Про Зайченя, яке хотіло стати пташкою» увійшла до бібліотечного альманаху «Терапія читанням»; за віршем «Веселка над лугом» миколаївська художниця Юлія Поліщук створила однойменний артбук.

Живе у Львові. Працює заступником головного редактора у «Видавництві Старого Лева». Окремими книгами видано переклади Л. Е. Ґарн «Белла-балерина» («Видавництво Старого Лева», 2013) Дж. Р. Р. Толкін «Діти Гуріна», «Сильмариліон», «Сказання з Небезпечного Королівства» та «Легенда про Сіґурда й Ґудрун» (у співпраці з Оленою О’Лір), «Володар Перснів» («Астролябія», 2008-2013), А. Шклярський «Томек у країні кенгуру» («Астролябія», 2011).