Катерина Міхаліцина (Україна, 1982) - поетка, перекладач, редактор. Володарка премій конкурсів «Гранослов», «Привітання життя», «Смолоскип». Вірші, проза та переклади друкувалися в різноманітній періодиці, зокрема у «Радарі», «Золотій Пекторалі» («Занепад брехні» О. Вайлда, есеї, поезія), «Кур’єрі Кривбасу» («Знак на стіні» В. Вулф, «Автостопник» Дж. Морісона), театральному журналі «Коза» («Свята куртизанка» О. Вайлда), «Українській літературній газеті».
Поезія увійшла до антологій «Червоне і чорне: 100 поеток ХХ століття», «Шоколадні вірші про кохання», «Нова українська поезія», «М’якуш: антологія української смакової поезії», «На каву до Львова». За віршами К. Міхаліциної учасники театральної формації «МАПА.UA» поставили міні-виставу «Мандри язичниці». Вірші перекладені болгарською, польською, німецькою, російською мовами. Казка «Про Зайченя, яке хотіло стати пташкою» увійшла до бібліотечного альманаху «Терапія читанням»; за віршем «Веселка над лугом» миколаївська художниця Юлія Поліщук створила однойменний артбук.
Живе у Львові. Працює заступником головного редактора у «Видавництві Старого Лева». Окремими книгами видано переклади Л. Е. Ґарн «Белла-балерина» («Видавництво Старого Лева», 2013) Дж. Р. Р. Толкін «Діти Гуріна», «Сильмариліон», «Сказання з Небезпечного Королівства» та «Легенда про Сіґурда й Ґудрун» (у співпраці з Оленою О’Лір), «Володар Перснів» («Астролябія», 2008-2013), А. Шклярський «Томек у країні кенгуру» («Астролябія», 2011).
