Андерс Аслунд

Економіст, дипломат.

Народився у 1952 році. Є провідним фахівцем з пост-комуністичної економічної трансформації, із понад 30 роками досвіду в цій сфері. Маючи хист до іноземних мов, Аслунд розпочав як фаховий шведський дипломат на різних посадах у Кувейті, Женеві, Польщі, Москві та Стокгольмі. Маючи диплом від Стокгольмського економічного університету, Аслунд 1982р. захистив докторську при Оксфордському університеті, котра пізніше (1985р.) вийшла як книга – «Приватні підприємтсва у Східній Європі». Знання східноєвропейських мов (зокрема, польської та російської) та економічний фах дали змогу поглибити спеціалізацію на знанні економік та суспільств Східної Європи та Совєтського Союзу.

Споглядаючи руйнування Совєтського блоку, що під кінець 1980-х років йшло вже повним ходом, навесні 1990р. Аслунд опублікував статтю в одному з провідних шведських часописів, де провів паралелі між занепадаючими режимами Східної Європи та політикою чинного на той час уряду шведських соціал-демократів: у Швеції тоді був завеликий державний сектор, уряд підтримував зв’язки з комуністичними диктатурами та занадто широко втручався в усі сфери життя. Опозиційний тоді Карл Більдт виявився мало не єдиним, хто підтримав Аслунда, і наступні парламентські вибори у Швеції виграла вже очолювана ним коаліція.

Займаючись дослідженнями та періодично публікуючи праці при різних інститутах та аналітичних центрах, Аслунд з кінця 1980-х років фактично приймає активну участь у реформуванні економік колишнього Совєтського блоку – з 1991 по 1994р. працює радником реформаторського уряду Єґора Ґайдара, 1994-97рр. – Президента Леоніда Кучми, 1998-2004рр. – кирґизького Президента Аскара Акаєва. Також Аслунд активно долучався до економічної політики країн Балтії – у 1991-1993рр., та 2009р. – допомагаючи вивести Латвію з тодішньої фінансової кризи.

Автор 11 книг та спів-автор іще 16, зокрема: «Як Україна перейшла до ринку й демократії»(2009), «Капіталістична революція Росії» (2007), «Як будувався капіталізм» (2007), «Європа після розширення» (2006, 2012). Також його широко публікують у періодичних виданнях, таких як «Закордонні справи» (Foreign Affairs), «Зовнішня політика» (Foreign Policy), «Державний інтерес» (National Interest), «Нью-Йорк Таймз» (New York Times), «Уошинґтон Пост» (Washington Post), «Файненшл Таймз» (Financial Times) та «Уолл Стріт Джорнал» (Wall Street Journal). Серед його останніх книг – «Україна: що пішло не так і як це виправити» (2015).