Убивство на сходах. Останні роки Степана Бандери

1957 рік. Схід Німеччини під рaдянським контролем. Агент KДБ Сташинський приходить до управління по вказівки, а отримує досі не відому йому зброю. Тим часом мюнхенський журналіст Стефан Попель, емігрант зі Львова, забирає зі школи старшу доньку. Вона цікавиться недавньою історією та розпитує батька про те, що відбувалося в Україні під час Другої світової, чому він сам так часто підписується різними прізвищами і чи чув він колись про Степана Бандеру, крайового провідника ОУН у 1930-их.

Оповідаючи про Україну, Стефан Попель не договорює лише того, що він і є тим самим Бандерою, на якого давно полює KДБ. Бандера не слухає попереджень, відмовляється від охоронців і покладається на власний револьвер. Він гине на сходах, обернувшись до вбивці лицем.

Мальопис «Убивство на сходах. Останні роки Степана Бандери» — це графічна повість від української письменниці й репортерки Віри Курико та художниці Лади Касьяненко. 1954 рік, Стефан Попель забирає свою старшу доньку Наталю зі школи. Підлітка захоплюється історією й досліджує біографію Степана Бандери. Нещодавно вона прочитала статтю, що стосувалася українського політичного діяча, але хотіла дізнатися про нього ще більше. Попель працює журналістом у Мюнхені, і він точно має знати про події Другої світової війни. Наталя намагається розпитати чоловіка: вона цікавиться чи знайомий батько з революціонером. Стефан не розповів донці, що він і є Бандера.