Сергій Головатий — український юрист, доктор юридичних наук, викладач, дослідник, громадський та політичний діяч, співавтор правотворчих документів, виконувач обов’язків голови Конституційного Суду України. Автор видань «Щодо мови правничої: студії, зібране, словники, документи» та інших. Народився в Одесі 1954-го року. Вищу освіту здобув за спеціальністю «міжнародне право».
Захистив докторську дисертацію (1980) та працював викладачем у КНУ, пізніше — в Інституті соціальних та економічних проблем зарубіжних країн. 1989-го став одним із засновників та активним діячем Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Був Президентом Асоціації українських правників, очолював Світовий конгрес юристів нашої держави у 1992–1994-му та Українську правничу фундацію до 2009-го. Входить до складу української делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи, Венеційської комісії.
Брав активну участь у створенні Центру прав людини, осередку правничих студій, спеціалізованого юридичного журналу. Народний депутат України шістьох скликань. Із 2018-го — суддя Конституційного Суду України, із 2020 — очолює цю установу. Написав кілька сотень наукових праць, статей, монографій на основі теоретичного та практичного досвіду зі своєї сфери діяльності. 2016-го опубліковане унікальне дослідження «Про людські права» («Дух і літера»).
Щодо мови правничої. Студії, зібране, словники, документи
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службою Нова Пошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Ця книга – про українську правничу мову, яка зазнала глибокого змосковщення, особливо від кінця 20-х років ХХ ст. за тотальної с*вєтизації всіх сфер життя українців. За десятиліття інтенсивних трансформацій з української мови витіснено базові елементи правний і правничий, натомість накинуто р*сіянізм-кальку правовий, а в слові право начисто стерто його первинний серцевинний смисл – ідеал справедливого.
С*вєтизація поняття «право» через нашарування на нього ідеології «червоного», «революційного» та «р*дянського» спричинила спотворення смислів і знищення сутности ключових понять і явищ у царині права, що їх в українській мові досі позначають за м*сковськими моделями як правова держава, правовий закон, правова норма, правова система, правова наука, правова позиція тощо. Такі перенесення в українську правничу мову чужих, непитомих елементів, усталених словосполук зі спотвореними смислами ключових понять унеможливлювали точний переклад українською мовою актів міжнароднього права, спеціяльних юридичних текстів з англійської, німецької та инших мов, зробили непридатними для професійного використання тлумачні й перекладні словники.
Книга повертає до спадщини українських правників і мовознавців 20–30-х років ХХ ст., чий внесок у формування української наукової термінології, зокрема і з ділянки правництва, об’єктивно й гідно ще не поціновано. Провідне завдання розвитку української правничої мови, наукової термінології правознавства – очищення їх від м*сковського і с*вєтського спотворень, вироблення й використання в юридичних текстах питомо українських термінів і моделей словосполук. З цією метою автор запропонував подати в українському тлумачному словнику нове, десовєтизоване, пояснення змісту та структуру значень терміна право, що конче потрібне для оновлення системи української правничої термінології.
Для правників, мовознавців, перекладачів, широкого кола шанувальників української мови.
