Комплект складається з 2х книг:
Чому я відволікаюсь. Як розпізнати синдром дефіциту уваги дорослих і дітей та що з ним робити
Розсіяний розум. Походження та зцілення розладу дефіциту уваги
Чому я відволікаюсь. Як розпізнати синдром дефіциту уваги дорослих і дітей та що з ним робити
Едвард Хелловелл — всесвітньо визнаний експерт по синдрому дефіциту уваги і Джон Рейт — практикуючий психіатр — ретельно переробили і доповнили актуальною медичною інформацією свою книгу-бестселер, сумарний тираж якої перевищив 2 мільйони примірників. Через живі історії і приклади своїх пацієнтів (як дітей, так і дорослих) вони досліджують різні форми СДУГ (синдрому дефіциту уваги і гіперактивності) — від власне гіперактивності до мрійливості.
Експерти розвіюють типові міфи про СДУГ, пропонують корисні інструменти і розповідають про всі доступні варіанти лікування. Крім того, вони дають поради про те, як поводитися з дитиною, партнером або іншим членом сім’ї, якому поставили такий діагноз. Лиха без добра не буває. Найважливіше, про що розповідають автори — про переваги, які йдуть пліч-о-пліч з цим «розладом», серед яких енергійність і висока інтуїтивність, креативність, ентузіазм.
Розсіяний розум. Походження та зцілення розладу дефіциту уваги
Розлад дефіциту уваги залишається суперечливою темою в останні роки. Здебільшого в книжках на цю тему причиною такого стану називають спадковість. Проте доктор Мате вважає, що наше соціальне та емоційне оточення відіграє ключову роль як у причині, так і в лікуванні цього захворювання.
У «Розсіяному розумі» він описує болісні реалії РДУ та його вплив на дітей, а також на кар’єру та соціальне життя дорослих. Визнаючи, що генетика справді може відігравати важливу роль у схильності людини до РДУ, Мате виходить за рамки цього твердження й зосереджується на тому, що ми можемо контролювати: зміни в оточенні, сімейній динаміці та виборі батьків. Він значною мірою спирається на власний досвід, оскільки і він, і його троє дітей мають цей розлад.
Книжка пропонує абсолютно новий підхід до допомоги дітям і дорослим, що живуть із цими проблемами:
Демонструє, що РДУ — це не спадкова хвороба, а зворотне порушення, затримка розвитку.
Пояснює, що при РДУ схеми в мозку, робота яких полягає в емоційній саморегуляції й зосередженні, не розвиваються із самого дитинства й чому так відбувається.
Показує, що «вимикання з реальності» і відволікання є психологічними продуктами життєвого досвіду, починаючи з внутрішньоутробного періоду.
Дає змогу батькам зрозуміти, що відбувається з їхньою дитиною з РДУ, а дорослим із РДУ дає зрозуміти їхні емоції та поведінку.
Оптимістично дивиться на неврологічний розвиток, навіть у дорослому віці.
Представляє програму, як сприяти цьому розвитку як у дітей, так і в дорослих.
