Вадим Денисенко — виконавчий директор українського інституту майбутнього, народний депутат VIII скликання. Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "Політики не брешуть".
Вадим Денисенко народився 1974 року у Києві. Вивчав філологію в Національному університеті ім. Т. Г. Шевченка та гуманітарні науки в Києво-Могилянській академії. У 2003 році здобув кандидатський ступінь, в 2022 став доктором історичних наук. Закінчивши навчання, працював головним редактором газет "Перша Кримська" та "Коментарі".
У 2013 заснував інформаційний канал Еспресо TV та обійняв посаду головного редактора, але вже наступного року облишив її, ставши народним депутатом і представником уряду в парламенті. Окрім книги про закономірності функціонування сучасної політики (вийшла у 2020 році у видавництві "Наш Формат" під назвою "Політики не брешуть"), написаної у співавторстві з політичним журналістом Юрієм Вишневським, творчий доробок Денисенка охоплює літературознавчу монографію «Модерн як поле експерименту», монографію «Становлення особистісного режиму Віктора Януковича в 2010-2014 рр.» та 2 збірки художніх оповідань.
Постпутiн. Рoсія, з якою нам доведеться жити наступні 50 років
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
На сторінках цієї книги ми доводимо, що це твердження можна було застосувати лише для перших років правління Путінa, а після 2011 року (масових виступів на Болотній площі) ФCБ перетворилося на дуже важливий, але не єдиний елемент політичної системи. Власне про те, як трансформувалася ця система і як вона функціонуватиме після Путінa, ми пишемо в цій книзі. Не менш розповсюджений міф (особливо серед ліберальної рoсійської опозиції) − міф про мафіозну державу Путінa.
Насправді не існує ніякої мафіозної держави, і великою помилкою є спроби натягнути структуру мафії на систему управління путiнської Рoсії. Окремо ми розглядаємо ідеологеми й цінності путiнізму. І тут маємо також констатувати: не існує ніякої цілісної ціннісної чи ідеологічної системи. У системі Путінa існує лише дві цінності: життя самого Путінa і служіння державі в найпримітивнішому значенні цього слова (померти у потрібний для Путінa момент). Усе інше − це конструктор, з якого можна збирати найрізноманітніші іграшки, залежно від того, що потрібно чи подобається зараз володарю. Хоч би як дивно це не звучало, але попри величезний страх, оточення Путінa вже почало готуватися до транзиту влади.
За цих обставин постпутінська Рoсія буде жити в міфах, створених Путiним, і головне: побудована Путiним політична система спробує вижити й за часів нового керівника. Тому так важливо вже зараз зрозуміти механізми функціонування цієї системи і знати її больові точки. Хоча, звичайно, в будь-якій персоналістській системі найбільшою проблемою є автократ. Але не треба забувати, що апеляція до мертвого автократа буде одним з найважливіших інструментів виживання постпутiнських еліт.