Вибрані вірші. Тичина. Рильський

Автор Максим Рильський, Павло Тичина

Видавництво: Фоліо

Код товару: 137221

160 грн

0 людей додали у Вишлист

На складі

Обкладинка М'яка

К-ть сторінок 160 стр

ISBN 978-617-551-419-1

Мова українська

Художня література Сучасна література Зроблено в Україні

Доставка:

Вартість від 29 грн
Термін доставки 1-4 дні
Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
Безкоштовна доставка від 1000 грн
Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)

Гарантія:

Повернення, обмін протягом 14 днів

Варіанти оплати:

Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
Картою VISA або MASTERCARD
Apple Pay
Google Pay

У творчості майже кожного видатного поета є те, що минає разом із часом, і те, що залишається надовго або й назавжди. Довге життя судилося поезіям епохальних поетів ХХ століття — Павла Тичини (1891—1967) та Максима Рильського (1895—1964), чия творча спадщина збагатила скарбницю української та світової літератури.

Їх багато чого єднає. Наприклад, те, що обоє напрочуд рано почали складати вірші, відчули смак творчості, а їхні книжки поезій (Тичинині «Сонячні кларнети» та «Під осінніми зорями» Рильського), що побачили світ одночасно — 1918 року — та входять до нашого видання, відразу засвідчили неабиякий талант майбутніх поетів-класиків. Основна тема цих збірок — радість існування, гімн життю та молодості, пошуки юної душі, яка прагне щастя й любові.

Показати повністю

Відгуки про Вибрані вірші. Тичина. Рильський

0 / 5

Залишити відгук

Максим Рильський

Максим Рильський (1895–1964) — український поет-академік, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, один із «неокласиків», літературознавець. Академік АН УРСР (1943) та АН СРСР (1958). Депутат Верховної Ради СРСР 2—6-го скликань. Очолював Спілку письменників України та Інститут мистецтвознавства, народної творчості та етнографії.

Павло Тичина

Павло Григорович Тичина (11 [23] січня 1891[2], Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія[3][4][5] — 16 вересня 1967, Київ) — український поет, перекладач, публіцист, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР. Новатор поетичної форми.

Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох скликань (1953–1959), депутат Верховної Ради УРСР 1—7-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань. Член ЦК КПУ (1952–1967). Міністр освіти УРСР (1943–1948). Академік АН УРСР (1929). Член-кореспондент Болгарської академії наук (1947). Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962).