Шарль Фердинанд Рамю (24 вересня 1878, Лозанна — 23 травня 1947, Лозанна) — швейцарський письменник, писав французькою мовою. З сім'ї торговців. Закінчив філософський факультет Лозаннского університету (1901). Давав приватні уроки у Веймарі. Дебютував книгою віршів «Село» (1903), у 1905 році опублікував перший роман «Аліна».
У 1903—1914 роках проживав у Парижі, де познайомився з Андре Жидом. Повернувшись до Швейцарії, видавав журнал «Водуазькі зошити». У 1915 році почав дружити з Ігорем Стравинським, і написав лібретто для його опери «Історія солдата» (1918). Багато з цих романів були екранізовані. По творах Рамю знятий також ряд телевізійний фільмів. Найбільше часто экранизировалась Історія солдата.
Багато з написаного Рамю опубліковане лише після його смерті. В нащ час в Швейцарії діє Фонд Рамю, та вручається премія йогоі мені. У 2005 році всі 24 романи письменника увійшли у двохтомне видання, опубліковане у престижний серії французького видавництва Галлімар Бібліотека Плеяди. Премія Рамбера (1912, 1923). Премія Шиллера (1936). Багато місць у Швейцарії носять ім'я письменника. Зображений на купюрі номіналом у 200 швейцарських франків.
Великий страх у горах
- Вартість від 80 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службою Нова Пошта
- Безкоштовна доставка від 2000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
У невеличкому селі у високих Альпах, попри забобони і перестороги, громада вирішує зійти на високогірне пасовисько. Мальовничі краєвиди, цілюще повітря, соковита трава альпійських лук — що може бути ліпше для людського ока і випасу худоби. А втім, не все так просто.
Недарма вже понад двадцять літ місцеві мешканці десятою дорогою оминають ту вершину. Що ж трапилося там колись? І чого варто стерегтися нині? Хто знає відповідь на ці питання? І чи відверне неминуче охоронний папірець?
У романі «Великий страх у горах» швейцарський письменник Шарль Фердинанд Рамю досліджує природу страху, як він зароджується, що його живить, як він захоплює окрему людину, а далі поширюється на спільноту. Як він полонить дедалі більшу кількість людей, опановує їхні почуття і керує їхніми вчинками. Завдяки особливій оповідній техніці, що нагадує кіномову, автору вдалося створити напружену дію, а похмурі й водночас привабливі гірські краєвиди лише підсилюють тривожне передчуття прийдешньої катастрофи.
