Рільке. 100 поезій (в перекладах Василя Стуса)

Райнер Марія Рільке — австрійський поет-символіст, один із найвпливовіших поетів-модерністів XX століття. Відомий своєю експресивною поезією та значним внеском у німецькомовну літературу. Справжнє ім'я — Рене Карл Вільгельм Йоган Йозеф Марія Рільке. Народився в Празі 4 грудня 1875 року у родині чиновника залізничного відомства. Дитинство було нелегким через розлучення батьків і травматичний досвід виховання матір'ю, яка трактувала його як дівчинку.

Навчався у військовій академії в Санкт-Пельтені та в Торгівельній академії у Лінці, які так і не закінчив через стан здоров'я. Пізніше відвідував лекції у Празькому, Мюнхенському та Берлінському університетах. Рільке багато подорожував Європою, врешті-решт оселившись у Швейцарії, яка стала натхненням для багатьох його віршів. Виявляв інтерес до мистецтва і психології, мав дружні стосунки з багатьма відомими особистостями свого часу, серед яких Лу Андреас-Саломе, Оґюст Роден та інші. Хоча Рільке найбільш відомий завдяки своєму внеску в німецьку літературу, він також писав французькою.

Першу поетичну збірку «Життя та пісні» опублікував у 1894 році. Найвідоміші твори Рільке включають «Часослов» (1905), двотомник «Нові вірші» (1907-1908), поетичні цикли «Дуїнянські елегії» та «Сонети до Орфея». Його єдиний роман «Записки Мальте Лаурідса Брігґе» був опублікований у 1910 році. Також він переклав німецькою мовою давньоукраїнський твір «Слово о полку Ігоревім».

Враження Рільке з відвідин України 1899 і 1900 років позначилися на циклі «Книга життя чернечого», збірці «Книга годин», а також на книжці коротких оповідань «Про Господа Бога та інше» (1900) Райнер Марія Рільке помер 29 грудня 1926 року в санаторії Валь-Монт поблизу Монтре, Швейцарія, від лейкемії. Похований у Рароні, Швейцарія.  Його поезія має великий вплив на модерну поезію та визнана однією з найважливіших у XX столітті.