Над Чорним морем

Автор Іван Нечуй-Левицький

Видавництво: Vivat

Код товару: 146969

390 грн

0 людей додали у Вишлист

Очікується

Дата надходження поки не відома

Обкладинка Тверда

К-ть сторінок 352 стр

ISBN 9786171704862

Формат 130х200 мм

Мова українська

Незабаром у продажу Художня література Класична література

Доставка:

Вартість від 29 грн
Термін доставки 1-4 дні
Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
Безкоштовна доставка від 1000 грн
Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)

Гарантія:

Повернення, обмін протягом 14 днів

Варіанти оплати:

Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
Картою VISA або MASTERCARD
Apple Pay
Google Pay

Перший в українській літературі роман про Одесу, яку Нечуй-Левицький називає в чоловічому роді — Одес. Його космополітична, купецька, епікурейська Одеса — це простір для любові, забави, краси та споживання. На цьому тлі розгортаються два ідейні конфлікти: національна культура проти космополітизму та ідеалізм проти споживацтва й матеріалізму.

Інтелектуально роман зосереджено на питанні розвитку української ідентичності, а за сюжетом це кілька любовних історій. Письменник укотре виступає як захисник жіночих прав. А проте найбільше запам’ятаються з твору описи краєвидів над Чорним морем та взаємини між людьми — простими, смішними й вічно живими, що їх подарував нам веселий Нечуй.

Показати повністю

Відгуки про Над Чорним морем

0 / 5

Залишити відгук

Іван Нечуй-Левицький

Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький) – письменник, один із найяскравіших представників реалізму в українській літературі. Прозаїк, драматург, етнограф-фольклорист. Народився 13 (25) листопада 1838 року у м. Стеблів Київської губернії, в родині священика.

Навчався у Київській духовній семінарії (1853–1859), Київській духовній академії (1861–1865). Враження цього періоду життя покладені в основу роману «Хмари». Замість духовної кар’єри обрав педагогічну.

Викладав російську словесність, а також історію та географію у Полтаві, Седлеці, Каліші, Кишиневі. У 1885 році, вийшовши у відставку, письменник оселився у Києві і надалі займався суто літературною діяльністю.

Жив скромно. До останніх сил працював, щоб завершити свої твори. Помер 2 (15) квітня 1918 року у шпиталі для одиноких людей на Дегтярівці у Києві. Похований на Байковому кладовищі. Найважливіші прозові твори: «Дві московки» (1868), «Микола Джеря» (1876), «Хмари» (1874), «Кайдашева сім’я» (1879), «Афонський пройдисвіт» (1890), «Князь Єремія Вишневецький» (1897).