Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький) – письменник, один із найяскравіших представників реалізму в українській літературі. Прозаїк, драматург, етнограф-фольклорист. Народився 13 (25) листопада 1838 року у м. Стеблів Київської губернії, в родині священика.
Навчався у Київській духовній семінарії (1853–1859), Київській духовній академії (1861–1865). Враження цього періоду життя покладені в основу роману «Хмари». Замість духовної кар’єри обрав педагогічну.
Викладав російську словесність, а також історію та географію у Полтаві, Седлеці, Каліші, Кишиневі. У 1885 році, вийшовши у відставку, письменник оселився у Києві і надалі займався суто літературною діяльністю.
Жив скромно. До останніх сил працював, щоб завершити свої твори. Помер 2 (15) квітня 1918 року у шпиталі для одиноких людей на Дегтярівці у Києві. Похований на Байковому кладовищі. Найважливіші прозові твори: «Дві московки» (1868), «Микола Джеря» (1876), «Хмари» (1874), «Кайдашева сім’я» (1879), «Афонський пройдисвіт» (1890), «Князь Єремія Вишневецький» (1897).
Микола Джеря. Вибране
- Вартість від 80 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службою Нова Пошта
- Безкоштовна доставка від 2000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
«Микола Джеря» — соціально–побутова повість І. Нечуя-Левицького, присвячена Миколі Лисенку, у якій автор описує важке життя селян-кріпаків у царській Росії, їх хаотичну боротьбу проти гноблення, вдало поєднує гармонійні описи природи та колоритні народні персонажі з яскравими характерами.
Повість належить до класичних творів української літератури ХІХ століття. У творі панщину зображено як найганебніше явище суспільного життя та силу, що калічила людину. Письменник описує не тільки безправність, страждання закріпачених селян, а й зростання в них ненависті до панів, протест і боротьбу окремих кріпаків проти гноблення.