Вірджинія Вульф (25 січня 1882—28 березня 1941) — британська письменниця, літературна критикиня, ікона фемінізму. Входила до групи Блумзбері. Одна з найвизначніших постатей літературного модернізму ХХ століття. Піонерка у використанні потоку свідомості як літературного прийому.
У міжвоєнний період Вульф — помітна фігура в лондонському літературному товаристві. До найвідоміших її робіт відносять романи: «Місіс Делловей» (1925), «До маяка» (1927), «Орландо» (1928) та есе «Своя кімната» («Свій простір»). В останній є відомий афоризм: «У кожної жінки, якщо вона збирається писати, повинні бути гроші і своя кімната».
Її романи вважаються класичними творами «потоку свідомості». Вульф стала однією з центральних фігур фемінізму в 1970-х, її роботи є всесвітньо відомими, перекладені більш ніж п'ятдесятьма мовами, докладно аналізувалися з усіх аспектів.
У міжвоєнний період Вульф — помітна фігура в лондонському літературному товаристві. До найвідоміших її робіт відносять романи: «Місіс Делловей» (1925), «До маяка» (1927), «Орландо» (1928) та есе «Своя кімната» («Свій простір»). В останній є відомий афоризм: «У кожної жінки, якщо вона збирається писати, повинні бути гроші і своя кімната».
Її романи вважаються класичними творами «потоку свідомості». Вульф стала однією з центральних фігур фемінізму в 1970-х, її роботи є всесвітньо відомими, перекладені більш ніж п'ятдесятьма мовами, докладно аналізувалися з усіх аспектів.
