Друзі, ми продовжуємо працювати в Харкові. Віримо в ЗСУ і Нашу Перемогу! Слава Україні!
Ваш кошик порожній.
Версия сайта на русском языке
Вы всегда можете переключить на украинский язык, воспользовавшись переключателем в шапке сайта
СПАСИБО
Особистий кабінет
Категорії книг
- PR. Брендинг
- Сервіс / Маркетинг послуг
- Маркетингові дослідження
- Стратегічний маркетинг
- Інтернет-маркетинг
- Презентація
Клиенты на всю жизнь
400 грн
- Загальна психологія
- Психологія лідерства і саморозвитку
- Конфліктологія і психологія стресу
- Книжки з психології бізнесу
- Розмальовки-антистрес
Книга-розмальовка «Квіти»
675 грн
Я не знаю, як про це писати
480 грн
Мікова книжка
| Код товару: 140348 |
Фотографії
Код товару: 140348
150 грн
- Дешевше не знайдеш
- Тільки оригінальні книги
- Безкоштовна доставка від 1500 грн
-
- Доставка:
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
-
- Гарантія:
- Повернення, обмін протягом 14 днів
-
- Варіанти оплати:
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
Автор: Лаурис Гундарс
Видавництво: Книги XXI
Обкладинка
Тверда
К-ть сторінок
24 стр
ISBN
978-617-6144-45-8
Формат
130х200 мм
Мова
українська
- Дешевше не знайдеш
- Тільки оригінальні книги
- Безкоштовна доставка від 1500 грн
Опис книги Мікова книжка
Усередині двадцятого століття Латвія була під окупацією тричі. Радянський Союз захопив її 1940 року, нацистська Німеччина — за рік, вигнавши Червону армію, а 1945-го радянські збройні сили повернулися, відгородивши Латвію від решти світу до 1991 року. Усі три окупації означали терор, арешти й жорстокі вбивства громадян.
Тисячі людей депортували в найдальші куточки Радянського Союзу, в Сибір. Земля і народ Латвії були спустошені. Й усе це трапилося лише за 20 років після проголошення Латвією незалежності, яке подарувало надію і зростання. Чи може врятуватися той, чию домівку знищили, а його ноги не призначені для довгої дороги, рот не видає ні звуку, і тільки сяють блискучі очі? Не може? Проте ведмедик Мік урятувався, витримав.
Його примусили зануритись у найжахливішу темряву світу, пережити найнестерпніший холод, опинитися глибоко в лісі, де свистять кулі, — але він не зник, не загинув. Бо Мік знає: є той, хто думає про нього, пам’ятає. Є той, хто любить Міка, дуже любить. Ієва любить Міка. І Латвія любить Міка. А Мік — Латвію. Свою етнічну батьківщину.
