Петро Михайлович Лущик (12 липня 1963, с. Лущики) — український письменник, автор романів. Лауреат премії Коронація слова (2004, 2014, 2015, 2017, 2019). Народився 12 липня 1963 року у селі Лущики на Львівщині. Після закінчення середньої школи поступив на фізичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив у 1985 році. По завершенні навчання беззмінно працює вчителем фізики у Сопошинській школі Жовківського району.
Комплект Галицька сага (з 3-х книг)
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Комплект складається з трьох книг:
- Галицька сага. Вeлика війна
- Галицька сага. Майбутня сила
- Галицька сага. Невиправдані надії
Галицька сага. Вeлика війна.
«Вeлика війна» — перша книга «Галицької саги», події якої розпочинаються у 1914 році. У галицькому селі Перетині життя протікає неквапно й навіть нецікаво. Можливо, єдиним винятком посеред сірої буденщини є протистояння між прихильниками української «Просвіти» та мoсквофілами, яке іноді переростає у бійку.
Галицька сага. Майбутня сила.
«Майбутня сила» — четверта книга «Галицької саги» — охоплює події, що відбувалися у 1929—1934 роках. Після того як, вдавшись до військового перевороту, у 1926 році Начальник Польщі Юзеф Пілсудський повернувся до влади, він запровадив політику санації — оздоровлення. Вона передбачала згортання демократичних інститутів, обмеження прав парламенту і зміцнення виконавчої влади.
Галицька сага. Невиправдані надії.
«Невиправдані надії» — шоста книга «Галицької саги» — охоплює події перших років Другої світової вшни, коли в українцш ще жевріли несміливі надії на те, що хтось інший принесе їм визволення: у 1939 році квітами зустрічали Червону армію — визволительку від польського гніту, а вже через два роки спекатися від неї сподшалися за допомогою німецького вермахту. Але перші принесли нові порядки, колективізацію, виселення до Сибіру всіх незгодних, а другі невдовзі після «визволення» дали українцям зрозуміти, що цілком обійдуться й без них.