Марко Вовчок, при народженні Марія Олександрівна Вілінська, у першому шлюбі Маркович, в другому — Лобач-Жученко (10 (22) грудня 1833, маєток Єкатерининське, Єлецький повіт, Орловська губернія, Російська імперія (тепер Липецька область РФ) — 28 липня (10 серпня) 1907, хутір Долинськ, Терщина, Російська імперія (нині район міста Нальчик, Кабардино-Балкарська республіка, РФ) — українська і російська письменниця, перекладачка.
Її твори мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України. У 1860-х здобула значної літературної слави в Україні після публікації в 1857 році україномовної збірки «Народні оповідання». Збагатила українську літературу низкою нових жанрів, зокрема соціально-феміністичною повістю («Інститутка»). Повість «Маруся» в перекладі-адаптації французькою стала популярною в Західній Європі кінця XIX ст.
Після скандалу щодо плагіату її перекладів російською у 1870-х майже припинила літературну кар'єру. Одружена з українським етнографом Опанасом Марковичем та російським офіцером Михайлом Лобачем-Жученком, мати російського публіциста Богдана Марковича, троюрідна сестра російського літературознавця Дмитра Писарєва, старша сестра російського письменника Дмитра Вілінського та тітка українського дипломата Олександра Вілінського.
Донині різняться думки з приводу авторства українських творів Марка Вовчка. З середини XIX століття тривають дискусії щодо її magnum opus «Народні оповідання»: значна частина літературознавців (зокрема, й редактор збірки Пантелеймон Куліш) вважає що збірка була написана в співавторстві з Опанасом Марковичем
Інститутка
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
- Повернення, обмін протягом 14 днів
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Творчість видатної української письменниці присвячено зображенню життя українського селянства за умов кріпацтва. У повістях і оповіданнях, представлених в цій збірці, розповідь ведеться від імені героїв чи близьких для них людей. Ідеться переважно про приниження людської гідності, знущання, яких зазнали українці від кріпосників, а також про різні трагедії в селянських родинах.
Поетизуючи вірність у коханні та дружбі, взаєморозуміння в сім’ях, Марко Вовчок осуджувала родинний деспотизм, зрадливість, егоїзм, будь-які вияви ворожнечі. Твори письменниці посіли поважне місце поряд із найкращими творами світової літератури про селянство. Вони відіграли величезну роль у розвитку художньої літератури, літературної мови і суспільної думки в Україні.
