Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Іван Карпович Тобілевич,1845—1907) — український письменник i ерудит, драматург, якого Іван Франко назвав «одним із батьків новочасного українського театру». Артистичний талант Карпенка-Карого дозволяв йому з великим успіхом виступати в усіх класичних жанрах. Та найвищого рівня він досяг у комедії, що була справжньою творчою стихією митця.
І хоча писати Іван Карпенко-Карий почав значно пізніше, ніж грати на сцені (перше оповідання було опубліковано у 1881 році), він створив 18 оригінальних п’єс, які своєрідно підсумували майже столітній розвиток української драматургії, піднісши її на новий рівень. Його найкращі драми і комедії — «Безталанна», «Мартин Боруля», «Наймичка», «Сава Чалий», «Сто тисяч», «Хазяїн» — і досі не сходять з театральних підмостків, не втративши своєї цінності, вони були й залишаються гордістю національної театральної культури.
Іван Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 року. Справжнє прізвище драматурга Іван Карпович Тобілевич. У свій псевдонім Іван об'єднав ім'я свого батька і улюбленого персонажа, Гната Карого з Назара Стодолі Тараса Шевченка. Карпенко-Карий походив зі знатного, однак збіднілого, роду.
Сьогодні п'єси Карпенка-Карого вважаються класикою української літератури та регулярно ставляться на сценах найвідоміших театрів країни. Серед їхніх числа виділяють "Мартина Борулю", "Сто тисяч", "Хазяїн" та інші.
Скоро у продажу
Скоро у продажу
Скоро у продажу
Фотографії
