Граф Монте-Крісто. Книга 2

Александр Дюма-батько (24 липня 1802, Віллер-Котре — 5 грудня 1870, Пюї) — французький письменник, чиї пригодницькі романи зробили його одним з найбільш читаних французьких авторів у світі. Також був драматургом і журналістом. Батько Александра Дюма, Тома-Александр, син маркіза Даві де Ла Пелетрі та чорношкірої рабині Кессетти Дюма, народився в Санто-Домінго і був єдиним з усіх позашлюбних дітей маркіза, якого той визнав й узаконив.

Однак в подальшому Тома-Александр посварився з батьком і взяв прізвище матері. Незважаючи на бідність, сім'я мала добру репутацію та зв'язки серед аристократії, котрі допомогли двадцятирічному Александру отримати посаду в Пале-Рояль в Парижі в канцелярії герцога Орлеанського. Александр розпочав писати статті для журналів і п'єси. Перша п'єса, «Генріх III і його двір» (Henri III et sa cour, 1829) мала великий успіх, зрештою як і друга, «Крістіна» (Christine ou Stockholm, Fontainebleau et Rome, 1830), після чого Дюма зміг заробляти собі на життя творчістю.

У 1835 році вийшов його перший роман «Ізабелла Баварська» (Isabel de Bavière). З того часу газети почали друкувати його численні романи. У 1840 році він одружився з актрисою Іді Фер'єр, але мав інтимні стосунки з іншими численними жінками. Результатом стало троє позашлюбних дітей; один із них, узаконений батьком Александр Дюма-син, також став успішним письменником і драматургом. В опалі після перевороту 1851 року втік до Брюсселя (Бельгія) від кредиторів. Знаючи про складне фінансове становище Дюма, російські урядовці вирішили запросити його до Росії, сподіваючись, що наслідком мандрівки стане книжка, яка позитивно вплине на громадську думку Європи і спростує «антиросійські» випади Астольфа де Кюстіна.

При цьому, щоб мандрівка не виглядала «домовленою» з урядом, запрошував Дюма Григорій Кушелєв-Безбородько як приватна особа. Письменник провів у Росії загалом два роки (1858—1859). Брав участь у боротьбі за об'єднання Італії. Помер 2 грудня 1870 року. У 2002 році прах Дюма був перенесений до паризького Пантеону. За 20 років літературної праці він написав близько 400 романів і 35 п'єс, а зібрання його творів склало 301 том.