Фінальний епізод (війни, що триває 400 років)

Широка війна, наче гігантська анаконда, наближається повільно й безшумно. Пастор-євангеліст, військовий капелан і багатодітний батько Григорій Мотуз як ніхто гостро відчуває її нудотний подих. Мало хто вірить, що Р*сія наважиться напасти. Проте їхні ілюзії розлітаються тієї ж миті, коли перші р*сійські снаряди і міни вбивають перших людей і за лічені дні місто Марії перетворюється на цвинтар.

Р*сійські війська оточують Маріуполь, тож пастор евакуює родину, родини прихожан і військових, дитячий притулок. Його волонтерський капеланський батальйон працює в «сірих» зонах по всій лінії фронту, а сини воюють і рятують людей пліч-о-пліч із батьком. В одній із експедицій Григорій, осліплений вибухом, потрапляє в полон.

Прикутий до підлоги у «столипінському» вагоні, він пригадує власне життя: дитинство, службу в р*дянській армії, боротьбу з наркомафією за безпритульних підлітків, пошук свого коріння і правди у мареві р*сійської пропаганди… Насправді ця війна — між Світлом і Темрявою, між цивілізацією життя і цивілізацією смерті — триває значно довше, ніж 400 років. І настав час для фінального епізоду.