Дякую за куріння

Крістофер Баклі — всесвітньо відомий американський письменник-сатирик. Його романи «Дякую за куріння» (1994), «Господь — мій брокер» (у співавторстві з Джоном Тірні, 1998), «Зелені чоловічки» (1999) і «Флоренс Аравійська» (2006) перекладені десятками мов, а фільми, створені на основі цих книг, не сходять з екранів.

Крістофер Баклі народився в Нью-Йорку. Закінчив Портсмутську церковну школу, потім Єльський університет, де вступив у таємне товариство "Череп та кістки". Незабаром він з таким блиском проявив себе у політичній журналістиці, що у 24 роки став головним редактором журналу "Есквайр". У 1981 році Баклі переїхав до Вашингтона, отримавши посаду провідного спічрайтера тодішнього віце-президента Джорджа Буша-старшого.

Цей досвід письменник використав у романі «Метушня в Білому домі» (1986) — їдкій сатирі на апарат президента США, стилізованій під політичні мемуари. Героєм його наступного роману «Дякую за куріння» став тютюновий лобіст, який пропагує куріння. Всього у творчому доробку Крістофера Баклі шістнадцять романів, кілька книжок про подорожі і низка п’єс. «Майстер реліквій» (2015) — найновіша й дуже несподівана книжка визнаного майстра сатиричної прози. І це взагалі не пародія на сучасну Америку.

За словами самого письменника, під час передостанніх виборів у США він дійшов висновку, що американське політичне життя саме по собі надає масу приводів для глузувань, і вирішив відправитися в шістнадцяте століття — у часи наївніші та менш цинічні, ніж сучасність. Там він і знайшов свій незвичайний сюжет і яскраві образи героїв, більшість із яких були відомими історичними постатями часів занепаду Священної Римської імперії.