Малятам і батькам

Народилася 10 жовтня 1909 року в містечку Гримайлів на Тернопільщині. Тут минало дитинство, тут живуть найсолодші спогади – про перші подаруночки під ялинкою, накрохмалені свіжі скатертини на родинному столі, найсмачніші ласощі з бабуниних рук.

Після закінчення гімназії Дарія Маркевич вступила до педагогічного семінару “Рідної Школи” у Коломиї. Мріяла також вчитися в університеті, але польський уряд на той час не приймав українців на навчання. Панна Дарія грала на флейті в оркестрі Коломийського педагогічного семінару.

Разом із чоловіком пані Дарія переїхала з під Львова на Тернопільщину, вчителювала в містечку Чорткові, селі Солоному, а потім родина оселилася у Станіславові (нині – Івано-Франківськ). Щасливий шлюб, двоє люблячих доньок, тихе родинне життя. У Станіславові працювала у вечірній школі, у технікумі сільського господарства, на станції юних натуралістів.

Довкола Дарії Цвєк завжди гуртувалися люди, бо вона наділена надзвичайним даром – запалюватися ідеєю і йти до мети. Пані Дарія не любить бути другою, тому їй вдається все, за що б вона не бралася. Працювала як квітовод-декоратор – завжди отримувала за свої композиції нагороди на виставках (навіть на ВДНГ). Пані Дарія завжди дбала, щоби довкола усе квітувало. Багато статей про неї, що виходили у різні роки, починаються захопленням журналістів від її квітучого подвір’я. А коли вже пані Дарія взялася за укладання кухарських книг, то отримала найвищу нагороду – любов читача.

Заохотила її до цієї вельми важливої справи відома українська письменниця Ірина Вільде, яка з близькою родичкою Дарії Цвєк ходила до одного класу Станіславської гімназії. От одного разу Ірина Вільде, якій дуже полюбилися ласощі від Дарії Цвєк, взяла її за руку, повела до директора “Каменяра” і сказала йому: “Примусьте її писати книжку з куховарства”. Було це в 1958 му, а вже 1960 року побачила світ перша книга Дарії Цвєк “Солодке печиво”. Книга розійшлася миттєво. Та що й казати – “Солодке печиво” мало дев’ять перевидань, і наклади, як на наш час, були просто космічні! А далі пішли й інші книги.

Пані Дарія – була справжньою трудівницею. Вона мала в собі стільки енергії і завзяття, стільки любові і доброти. Чи не тому доля виявилась до неї винятково прихильною. Зі своїм походженням із старовинної галицької родини, зі своєю приналежністю до національно патріотичної інтелігенції – Дарія Цвєк зуміла не просто вижити в часи терору, обминути тюрми і заслання, але й реалізувати себе як творчу особистість.