Емілі у вирі життя. Книга третя

Люсі Мод Монтгомері — канадська письменниця, відома завдяки серії своїх книг про рудоволосу дівчинку-сироту Енн Ширлі. Народилася 30 листопада 1874 р. у містечку Кліфтон (нині Нью-Лондон). Їй не було двох років, коли померла від туберкульозу її мати. Батько відвіз дівчинку до Кавендіша і залишив під опікою бабусі та дідуся.

З дев'яти років Люсі Мод почала вести щоденник і пробувала писати вірші та оповідання. У 1893 р. вступила до коледжу Принца Уельського в Шарлоттауні і, закінчивши дворічний курс за один рік, отримала учительську ліцензію. У 1895 та 1896 рр. вивчала літературу в університеті Дальхаузі у Галіфаксі (Нова Шотландія), потім викладала у різних школах рідної провінції. Всі ці роки Монтгомері багато писала: вірші, оповідання, серіали, які публікувала у канадських, американських та британських журналах. У 1898 р. повернулася до Кавендіша до овдовілої бабусі, де й провела наступні 14 років.

Після її смерті 1911 р. вийшла заміж за пресвітеріанського пастора і виховувала двох синів. Саме тут, у Кавендіші, вона почала писати свою першу книгу про дівчинку-сироту «Енн із Зелених Дахів» («Аня із Зелених Мезонінів»), в основу якої лягли її дитячі враження. Роботу було завершено 1905 р., проте кілька канадських видавців відкинули запропонований їм рукопис, і лише 1908 р. книга вийшла США. Успіх був грандіозний. Марк Твен назвав рудоволосу героїню Монтгомері найзворушливішою і найчарівнішою дитиною художньої літератури з часів безсмертної Аліси. Усього за життя Монтгомері опублікувала 20 романів, 500 оповідань, близько 500 віршів, три короткі біографічні нариси та безліч статей на різні теми. Померла Люсі Мод Монтгомері 24 квітня 1942 р. у Кавендіші та похована на місцевому цвинтарі. У 1943 р. вона була оголошена в Канаді "особистістю національного та історичного значення".