Українська журналістка, біолог та поетеса.
Ніна Кур’ята народилася 25 лютого 1978 року в селищі Зеленогірське Любашівського району Одеської області.
У 1999 році закінчила біологічний факультет Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, тоді ж вступила до аспірантури, яку закінчила в 2002 році. У 2003 році вступила до Національного університету «Києво-Могилянська академія» на магістерську програму «Журналістика». У 2005 році отримала ступені кандидата біологічних наук та магістра журналістики.
Лауреат ІІІ премії літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» 2002 року, дипломант міжнародного літературного конкурсу «Гранослов-2002», переможець міжнародного літературного конкурсу «Гранослов-2003». Вірші публікувалися в альманахах «Гранослов-2001», «Гранослов-2002», «Привітання життя-2002», «Південна ліра-2001», «Південна ліра-2002», в часописах «Четвер» (№№ 17, 19/20), «Сучасність» (№ 7-8 20012 р.), електронній версії журналу «Радар», в антології «Степ».
Авторка поетичних збірок «Вуличка гравію» (Одеса, 2003), «Сіль і світло» (Київ, 2005).
Живе і працює в Києві.
Я буду дивитися, як ти пишеш
Видавництво: Видавництво Старого Лева
Код товару: 99900
Я буду дивитися, як ти пишеш
Видавництво: Видавництво Старого Лева
Код товару: 99900
80 грн
7 людей додали у Вишлист
Очікується
Дата надходження поки не відома
Обкладинка
Тверда
К-ть сторінок
96 стр
ISBN
978-617-679-482-0
Формат
125x170 мм
Вага
203 г
Мова
українська
Доставка:
- Вартість від 29 грн
- Термін доставки 1-4 дні
- Доставляємо службами Нова Пошта або Укрпошта
- Безкоштовна доставка від 1000 грн
- Міжнародна відправка (доставка в інші країни світу)
Гарантія:
- Повернення, обмін протягом 14 днів
Варіанти оплати:
- Готівкою (в відділенні кур'єрської служби)
- Картою VISA або MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Поезії Ніни Кур’яти – філософські, ліричні, настроєві, дуже особисті й водночас такі, що після прочитання ще довго відлунюють у душі образами, темами, враженнями, зрештою – своєю глибинністю.
У книжці час – наче окремий персонаж, що живе поруч з нами, заповнює собою простір, і в цьому просторі зима може змолоти нас на білий попіл, а взаємини мають присмак солі на вустах. Тут в мерехтінні вікон тіні та спогади живуть власним життям, а дерева – наче люди, кожне зі своєю долею.
Читання цих віршів – як занурення у світ, сповнений щемкої відвертості й особливої правди.
Показати повністю
Відгуки про Я буду дивитися, як ти пишеш
Залишити відгук
