Українська журналістка, біолог та поетеса.
Ніна Кур’ята народилася 25 лютого 1978 року в селищі Зеленогірське Любашівського району Одеської області.
У 1999 році закінчила біологічний факультет Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, тоді ж вступила до аспірантури, яку закінчила в 2002 році. У 2003 році вступила до Національного університету «Києво-Могилянська академія» на магістерську програму «Журналістика». У 2005 році отримала ступені кандидата біологічних наук та магістра журналістики.
Лауреат ІІІ премії літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» 2002 року, дипломант міжнародного літературного конкурсу «Гранослов-2002», переможець міжнародного літературного конкурсу «Гранослов-2003». Вірші публікувалися в альманахах «Гранослов-2001», «Гранослов-2002», «Привітання життя-2002», «Південна ліра-2001», «Південна ліра-2002», в часописах «Четвер» (№№ 17, 19/20), «Сучасність» (№ 7-8 20012 р.), електронній версії журналу «Радар», в антології «Степ».
Авторка поетичних збірок «Вуличка гравію» (Одеса, 2003), «Сіль і світло» (Київ, 2005).
Живе і працює в Києві.
Я буду дивитися, як ти пишеш
Издательство: Видавництво Старого Лева
Код товара: 99900
Я буду дивитися, як ти пишеш
Издательство: Видавництво Старого Лева
Код товара: 99900
80 грн
7 человек добавили в Вишлист
Ожидается
Дата поступления пока не известна
Переплет
Твердый
К-во страниц
96 стр
ISBN
978-617-679-482-0
Формат
125x170 мм
Вес
203 г
Язык
украинский
Доставка:
- Стоимость от 29 грн
- Срок доставки 1-4 дня
- Доставляем службами Новая Почта или УкрПочта
- Бесплатная доставка от 1000 грн
- Международная отправка (доставка в другие страны мира)
Гарантия:
- Возврат, обмен в течение 14 дней
Варианты оплаты:
- Наличными (в отделении курьерской службы)
- Картой VISA или MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Поезії Ніни Кур’яти – філософські, ліричні, настроєві, дуже особисті й водночас такі, що після прочитання ще довго відлунюють у душі образами, темами, враженнями, зрештою – своєю глибинністю.
У книжці час – наче окремий персонаж, що живе поруч з нами, заповнює собою простір, і в цьому просторі зима може змолоти нас на білий попіл, а взаємини мають присмак солі на вустах. Тут в мерехтінні вікон тіні та спогади живуть власним життям, а дерева – наче люди, кожне зі своєю долею.
Читання цих віршів – як занурення у світ, сповнений щемкої відвертості й особливої правди.
Показать полностью
Отзывы о Я буду дивитися, як ти пишеш
Оставить отзыв
