Друзі, ми продовжуємо працювати в Харкові. Віримо в ЗСУ і Нашу Перемогу! Слава Україні!
Друзі, ми продовжуємо працювати в Харкові. Віримо в ЗСУ і Нашу Перемогу! Слава Україні!
Код товара: 133672 |
Фото
4 человека добавили в Вишлист
Автор: Марк Лівін, Ілля Полудьонний
Издательство: Наш Формат
Автор:
Издательство:
Переплет
Твердый
К-во страниц
264 стр
ISBN
978-617-8115-46-3
Формат
140х210 мм
Язык
украинский
Чому люди так по-різному реагують на ту чи іншу подію? Чому хтось сміється, хтось плаче, хтось бере дистанцію, а комусь навпаки треба близькість? Чому декому вдається перетворювати злість та образу на любов, а хтось застрягає в переживаннях і не здатен рухатися далі? Книга про способи адаптації до різних життєвих ситуацій та стресу. Про те, як дбати про ментальне здоров’я в умовах криз. Як говорити про складне, як витримувати себе та інших. Зараз це видається доречним.
У цій книжці ви познайомитеся з багатьма способами, якими ми «захищаємося» від обставин, — запереченням, проєкцією, ідеалізацією, відстороненням, контролем тощо. Вони допоможуть ще краще зрозуміти себе і свою поведінку: приміром, як ми реагуємо на втрати, переживаємо через виступ, даємо раду образам чи вибудовуємо межі. Тема складна, але Марк з Іллею подають основні ідеї простою мовою, звертаються до світил від Фройда до Голліса, ілюструють теми історіями із життя і сучасними прикладами. Також до кожного розділу вони додають вправи для пропрацювання й назви фільмів і книжок, що допомагають глибше зрозуміти тему.
Для кого ця книжка
Для широкого кола читачів, які мають жагу пізнавати самих себе. А також для тих, хто хоче зрозуміти, як працюють захисні механізми психіки та як реагувати на власні дії у певних життєвих обставинах.
Чому ця книжка
Книга писалася шість місяців, напередодні війни. Її контекст – повсякденне життя, реалії останніх років. Між нами, видавцями та авторами тексту, була дискусія: чи потрібно адаптувати весь текст до ситуації з війною. Безперечно – так. Контекст пояснити важливо. Але основа залишиться незмінною. Для нас важливо, щоб люди не забували жити своє життя, дбали про близьких, вчилися розмовляти про непросте та часом незрозуміле.