Комплект Фасади. Харків + Єврейська архітектурна спадщина Львова + Історія повсякдення. Київ
- Стоимость от 29 грн
- Срок доставки 1-4 дня
- Доставляем службами Новая Почта или УкрПочта
- Бесплатная доставка от 1000 грн
- Международная отправка (доставка в другие страны мира)
- Возврат, обмен в течение 14 дней
- Наличными (в отделении курьерской службы)
- Картой VISA или MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Комплект складається з 3х книг:
Фасади. Харків
Єврейська архітектурна спадщина Львова
Історія повсякдення. Київ. Початок ХХ століття
Фасади. Харків
«… Мене завжди інтригувала історія, схована за фасадами старих харківських будинків. Уява домальовувала дивовижні драматичні сюжети, які обов’язково мали супроводжувати ці будиночки. Фасади їх постаріли, але часто не від часу, а від тих змін, що їх внесли люди, вільно та безсоромно перекроюючи й перебудовуючи зовнішність давньої благородної архітектури.
Я хотів повернути для себе колишню красу цих будинків, відновити, бодай графічно, той вигляд, який задумав архітектор від самого початку. Водночас крок за кроком, малюючи будівлі, я відкривав їхню історію, історію людей, які їх створювали, жили в них, відкривав той час, ту епоху. За фасадами я бачив щоразу нові сюжети. Так виник проєкт «Фасади»» — автор Максим Розенфельд. Книга розповідає про 11 видатних архітекторів та 84 визначні будівлі міста Харкова.
Чому варто придбати:
Ця яскраво оформлена книга — для людей, які цікавляться історією міста Харкова, його архітектурою та тими, хто її створював.
На вас очікують розповіді українською й англійською мовами про видатних архітекторів, а також графічні реконструкції фасадів будівель кінця ХIХ — початку ХХ століть.
На початку книги ви знайдете мапи з позначками, які відповідають тій чи іншій будівлі та вказують місце її розташування. З «Фасадами» ваші прогулянки Харковом стануть набагато цікавішими!
Єврейська архітектурна спадщина Львова
Ця монографія є науковим дослідженням єврейських архітектурних пам’яток Львова від XVI ст. до 1939 р. Вона створена у формі наукового опису й аналізу каталогізованого та систематизованого масиву зафіксованих 440 архітектурних творів.
Вибірковість 440 розглянутих об’єктів обґрунтована науковою базою дослідження, в якій використано більшість наявних архівних, літературних і електронних джерел, що є репрезентивною селекцією єврейської архітектурної спадщини. Монографію структуровано за п’ятьма блоками, згідно історичного функціонального призначення споруд, з наскрізною їх нумерацією.
До обов’язкових назви, адреси (тогочасної та сучасної), часу побудови, власності, архітектора, історичних стадій будівництва і нинішнього стану залучено стилістично-мистецтвознавчий аналіз, а також свідчення про установи і відомих особистостей, пов’язаних з тією чи іншою спорудою. Наприкінці книги подано біографічний словник львівських єврейських архітекторів та будівничих з докладною бібліографією, іменний покажчик та англомовна анотація.
Історія повсякдення. Київ. Початок ХХ століття
Ця книжка охоплює трохи більше ніж півтора десятка років на зламі ХІХ–ХХ століть. Це час надзвичайних змін у Києві — територіальних, інфраструктурних, економічних, соціальних. У цей час Київ був імперським містом, але все ж зберігав символічне значення як історичний центр і для українців, які саме почали усвідомлювати себе нацією, і для імперії, яка приміряла на себе шати наступниці Русі.
Описані в книжці невидимі процеси показують, як змінювалася видима київська реальність — від топографії до зовнішнього вигляду вулиць. Як розросталося місто й формувалися нові його райони. Як засновувались і працювали знакові підприємства міста, такі як машинобудівний завод «Гретер і Криванек» на Шулявці (колишній завод «Більшовик»), кондитерська фабрика «Валентин Єфімов» (нині — фабрика концерну «Рошен»), витворювалися нові галузі міської економіки.
Як приїздили в Київ і навіщо — на роботу, розважитися чи відвідати церкви. Хто і як керував містом і забудовував його прибутковими будинками та чи не була ця забудова хижацькою, чи ефективним було урядування. У цій книжці показано місто і людей на його тлі, які користувалися з його принад, вигод і водночас творили їх своєю працею, талантом, самою своєю присутністю. Врешті, показано Київ напередодні не так Першої світової війни, як революції 1917–1921 рр., національно-визвольних змагань за українську державність.