Юрій Мушкетик — український письменник-класик, редактор, журналіст, політик, громадський діяч, лауреат численних премій та нагород, у тому числі відзнаки Герой України. Автор та співавтор кількох десятків романів та повістей. Серед них «Яса», «Іду на ви», «Дорога в безвість» та інші.
Народився 1929-го року у селі Ніжинського району у родині педагога та очільниці колгоспу. Вищу освіту здобув у Київському виші за спеціальністю «філологія», закінчив аспірантуру за фахом «українська література». Працював у часописі «Дніпро» (з 1956-го по 1972-й рік), був головним редактором. Займав посаду секретаря, а потім очолював Національну Спілку письменників України протягом п’ятнадцяти років. Був депутатом у Верховній Раді одинадцятого скликання.
Дебютна повість автора вийшла друком 1954-го року під назвою «Семен Палій», через три роки був опублікований великий епічний роман «Гайдамаки». Автор дилогії про Другу світову війну та переживання страшної трагедії очима простого українського хлопчика. Відомими є твори «Серце і камінь», «Крапля крові» — у них головними є морально-етичні суспільні дилеми, повість «Жовтий цвіт кульбаби». Є співавтором видання «Сковорода. Біографічні художні твори».
Зібрання оповідань. Том 2. Ціловані кулями
- Стоимость от 29 грн
- Срок доставки 1-4 дня
- Доставляем службами Новая Почта или УкрПочта
- Бесплатная доставка от 1000 грн
- Международная отправка (доставка в другие страны мира)
- Возврат, обмен в течение 14 дней
- Наличными (в отделении курьерской службы)
- Картой VISA или MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Більшість творів другого тому — це різноманітні оповіді про життя українців, роздуми автора над вічними цінностями, сутністю життя, силою любові, людською пам’яттю. У невеликому за обсягом оповіданні «Мертвий птах» Юрій Мушкетик пише гірку правду про жорстокість ст*лінського режиму; не обминає він і болючі теми рус*фікації, нищення українського народу та його культури («Націоналіст», «Курис», «Вовчі брати»).
У творах на воєнну тематику показано понівечені людські долі, біль і смерть, а водночас — вияви любові й мужності («Їм тоді було двадцять», «Ціловані кулями»). Неординарне трактування постатей минулого, зокрема Григорія Сковороди («Диявол не спить»), а також героїв оповідань «Смерть Сократа», «Правда про Прометея» та інших, заохочує читача до роздумів на тему істини й морального вибору. Письменник щиро вірив, що слово здатне стати світлом надії у темні часи історії. Ця думка цілковито стосується і його власної творчості.
