Станіслав Лем

Станіслав Лем – письменник-фантаст, філософ, футуролог, есеїст, автор реалістичної прози і сатиричних текстів. Був почесним доктором декількох університетів, входив до Польської асоціації письменників та Пен-клубу, мав безліч національних та міжнародних літературних нагород, зокрема, він – лауреат державних премій Польщі та Австрії в галузі культури і літератури.

Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові, про що він розповів в автобіографічній книжці «Високий Замок» (1966). Завдяки зв'язкам батька був прийнятий в медичний інститут, навчання в якому був змушений перервати під час німецької окупації. Паралельно працював механіком і зварником. Навчання Лем продовжив після війни, але випускні іспити не здав, щоб уникнути призову в армію. У 1946 році, не бажаючи приймати радянське громадянство, вся його сім'я переїхала до Кракова.

Писати Станіслав почав ще в студентські роки. Літературна кар'єра розпочалася зі співробітництва з журналами. Перший твір «Людина з Марса» опубліковано в маловідомому тижневику «Новий світ пригод». А вже після виходу роману «Астронавти» Лем став по-справжньому відомим. Творчість Лема не зводиться лише до наукової фантастики, хоча цей жанр, до якого входить багато романів та цикл оповідань про пілота Піркса, переважає.

Не менш цікавим у творчості Лема є фантастично-науковий гротеск – сюди входять "Казки роботів", "Кіберіада" та цикл творів, про Ійона Тихого. Крім того, Лем є автором книг, жанр яких визначається на межі між філософською есеїстикою й художньою літературою ("Досконала порожнеча", "Провокація", "Бібліотека ХХI століття"), а також – у ранній творчості – сучасного реалістичного роману. З-під пера Станіслава Лема вийшло близько 200 художніх творів. Його твори найпопулярніші за кількістю мов, якими їх перекладено, а таких понад сорок, загальним накладом 35 млн примірників.