Райнер Марія Рільке

Навчався у військовій академії в Санкт-Пельтені та в Торгівельній академії у Лінці, які так і не закінчив через стан здоров'я. Пізніше відвідував лекції у Празькому, Мюнхенському та Берлінському університетах. Рільке багато подорожував Європою, врешті-решт оселившись у Швейцарії, яка стала натхненням для багатьох його віршів. Виявляв інтерес до мистецтва і психології, мав дружні стосунки з багатьма відомими особистостями свого часу, серед яких Лу Андреас-Саломе, Оґюст Роден та інші. Хоча Рільке найбільш відомий завдяки своєму внеску в німецьку літературу, він також писав французькою.
Першу поетичну збірку «Життя та пісні» опублікував у 1894 році. Найвідоміші твори Рільке включають «Часослов» (1905), двотомник «Нові вірші» (1907-1908), поетичні цикли «Дуїнянські елегії» та «Сонети до Орфея». Його єдиний роман «Записки Мальте Лаурідса Брігґе» був опублікований у 1910 році. Також він переклав німецькою мовою давньоукраїнський твір «Слово о полку Ігоревім».
Враження Рільке з відвідин України 1899 і 1900 років позначилися на циклі «Книга життя чернечого», збірці «Книга годин», а також на книжці коротких оповідань «Про Господа Бога та інше» (1900) Райнер Марія Рільке помер 29 грудня 1926 року в санаторії Валь-Монт поблизу Монтре, Швейцарія, від лейкемії. Похований у Рароні, Швейцарія. Його поезія має великий вплив на модерну поезію та визнана однією з найважливіших у XX столітті.