«Я помітив, що наших не цікавить трагедія, люди бояться дивитися фільми без «хеппі-енду». Тепер, коли хтось помирає на сцені, в телевізорі, люди не страждають з ними, а чекають, коли він воскресне. Вони не вірять у смерть як таку, бояться її сильніше, тому і не вірять. 20 років тому смерті також боялися, але вона була більш закономірною. Суспільство почало жити вигаданими ілюзіями. Ось ця ілюзорність примушує створювати шоу. Ви подивіться хоча б на скільки за 3 роки у нас збільшилась кількість шоу на екранах?!