Петро Кралюк (нар.1958 р.) — доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»), де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України.
Козацька філософія. Філософська та історіософська думка України XVII-XVIII ст.
- Стоимость от 29 грн
- Срок доставки 1-4 дня
- Доставляем службами Новая Почта или УкрПочта
- Бесплатная доставка от 1000 грн
- Международная отправка (доставка в другие страны мира)
- Возврат, обмен в течение 14 дней
- Наличными (в отделении курьерской службы)
- Картой VISA или MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
У книжці «Козацька філософія. Філософська та історіософська думка України XVII-XVIII ст.» показано становлення козацтва як соціокультурного явища. Адже на ту пору воно стає, принаймні на Лівобережжі, провідною силою українського суспільства, а отже, творить власні інституції, зокрема і в культурній сфері, прагне порозумітися з православним духовенством.
Так, завдяки козацтву в 1620-1621 роках відновлюється православна ієрархія, своєю чергою представники українського православного духовенства пишуть твори на підтримку своїх благодійників. Під їхнім пером починає творитися козацька міфологія. Ба більше: козацтво мало безпосередній вплив і на формування своєї філософії як елементу елітарної культури, яку можна назвати козацькою — її зазвичай творили вихідці з козацького середовища, або люди, які мали стосунок до козацтва.
Ця філософія певним чином відбивала козацькі інтереси у богословських творах, спрямованих на захист православної церкви, пов’язаної з козацтвом, літописах тощо. Лебединою піснею козацької філософії можна вважати твори Григорія Сковороди. Він створив філософський синтез, який з часом не втратив актуальності й став прийнятним для наступних поколінь українців.