Славой Жижек (нар. 1949) – словенський психоаналітик лаканівської школи, філософ та культуролог. Представник так званої «Люблянської школи лаканівського психоаналізу», до якої також зараховують Младена Долара, Растко Мочніка, Альонку Зупанчіч та інших.
Визначальними для Жижека-мислителя є вчення знаменитого французького психоаналітика Жака Лакана, класична німецька філософія (Геґель, Кант, Шеллінґ etc.) та марксизм, однак коло його інтелектуальних зацікавлень значно ширше і включає такі теми, як неоімперіалізм, фундаменталізм, християнство та інші релігії, політкоректність, глобалізація, постмодернізм, мультикультуралізм, як і різноманітні форми й вияви сучасної поп-культури.
Жижек відомий своїм багаторічним захопленням кінематографом (серед його улюблених режисерів можна виділити тріаду Альфред Гічкок, Кшиштоф Кесльовскі та Девід Лінч), а також оперою.
