Друзі, ми продовжуємо працювати в Харкові. Віримо в ЗСУ і Нашу Перемогу! Слава Україні!
Ваша корзина пуста.
Версия сайта на русском языке
Вы всегда можете переключить на украинский язык, воспользовавшись переключателем в шапке сайта
СПАСИБО
Личный кабинет
Категории книг
- PR. Брендинг
- Сервис / Маркетинг услуг
- Маркетинговые исследования
- Стратегический маркетинг
- Интернет-маркетинг
- Презентация
Клиенты на всю жизнь
400 грн
- Общая психология
- Психология лидерства и саморазвития
- Конфликтология и психология стресса
- Психология в бизнесе
- Раскраски-антистресс
Книга-розмальовка «Квіти»
675 грн
Я не знаю, як про це писати
480 грн
Ґвара. Автентична львівська абетка
| Код товара: 102073 |
Код товара: 102073
90 грн
2 человека добавили в Вишлист
Нет в продаже
- Дешевле не найдешь
- Только оригинальные книги
- Бесплатная доставка от 1500 грн
-
- Доставка:
- Стоимость от 29 грн
- Срок доставки 1-4 дня
- Доставляем службами Новая Почта или УкрПочта
-
- Гарантия:
- Возврат, обмен в течение 14 дней
-
- Варианты оплаты:
- Наличными (в отделении курьерской службы)
- Картой VISA или MASTERCARD
Автор: Гриця Ерде
Издательство: Видавництво Старого Лева
К-во страниц
144 стр
ISBN
978-617-679-010-5
Формат
120x165 мм
Вес
240 г
Язык
украинский
- Дешевле не найдешь
- Только оригинальные книги
- Бесплатная доставка от 1500 грн
Описание книги Ґвара. Автентична львівська абетка
Балак на львівський смак. Маленький формат. Леґіони вчительок української мови сумлінно втовкмачують львівським діткам у голови, «як то всьо має називатися і писатися правильно». Комп’ютерні програмі з українського правопису скаженіють, на свій розсуд виправляючи слівця львівського балаку. Але дітки, як не вдома, то на перекурі попід школою чи на самогонній дискотеці у Радехові, багатіють іншими вербальними формулами і самі собі творять лінґвістичну норму.
Завдяки цьому львівська ґвара, хоч і не досить вписана у формат, живіша від полтавської матриці укрмови, і ніц їй не бракує. Хіба що у довірливих дітисьок постає запитання, чого вони раптом мають вірити книжці, а не вірити бабці, і тую мармуляду величати джемом, фризієрку – перукаркою, а двірець – залізничним вокзалом. І чого раптом не можна вживати «курва горбата» у присутності матусі, «як дідо то завше каже». Отака от мовна дискримінація. Щоправда, як їх не зви, а вафлі «Артек» на андрути не перетворюються.
Тож і живуть в одному місті і фата з вельоном, і батяр з гопником, і карменадлі з відбивною. І навіть фацет із братішкою. Робоча група просить академічних лінґвістів і просто небайдужих активістів мовного фронту вибачити їй за можливі перекручення у нашій захалявній книжечці. Жодна мова, тим більше львівська ґвара, не стоїть на місці, нараз бідніє та багатіє.
Деякі колись широковживані слова і значення слів канули в Полтву, деякі навпаки – помалу вилазять із бабциних скринь. Безліч слів й ідіоматичних виразів довелося оминути через брак місця.
