Юдора Велті
Юдора Велті (13 квітня 1909 — 23 липня 2001) — американська письменниця, прозаїк, фотографка, лауреатка престижної премії Пулітцера. Народилась в м. Джексон, штат Міссісіпі, померла й похована там же. Ім'я отримала на честь двох бабусь — Юдори Эндрюс та Эліс Велті.
Освіту Велті почала в Жіночому університеті штату Міссісіпі (англ. Mississippi University for Women). Провчившись там рік, продовжила навчання в університеті Вісконсин-Медісон, а потім навчалася в школі бізнесу Колумбійського університету, закінчивши її в 1930 році.
Після смерті батька в 1931 Юдорі довелося полишити Нью-Йорк і повернутися в Джексон, де працювала репортеркою в агентстві Управління громадських робіт (Works Progress Administration), що забезпечував проведення громадських робіт у рамках Нового курсу президента Рузвельта. В 1936 році Велті опублікувала перше оповідання, «Смерть комівояжера» (англ. Death of a Traveling Salesman), він привернув увагу Кетрін Енн Портер, котра стала для Велті наставницею і написала передмову до її першої збірки оповідань «Зелена завіса» (англ. A Curtain of Green; 1941).
За роман «Дочка оптиміста» (англ. The Optimist's Daughter; 1972) Велті отримала Пулітцерівську премію. Інші відомі романи авторки — «Заручини в Дельті» (англ. Delta Wedding; 1946) і «Програні битви» (англ. Losing Battles; 1971), англ. The Robber Bridegroom (1942), англ. The Ponder Heart (1954). В 1986 році удостоїлася Національної медалі США в галузі мистецтв. З захопленим есе про творчість Велті виступив письменник Гай Давенпорт. Ім'ям Юдори Велті названий поштовий клієнт Eudora Mail, творці котрого були під враженням від її оповідання «Чому я живу на пошті» (англ. Why I Live at the P.O.).
